Спецпроект

У Києві презентували «Енциклопедію Голодомору»

12 листопада 2018 р. в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» презентували науково-меморіальне видання «Енциклопедія Голодомору», автором якого є доктор історичних наук, професор Василь Марочко.

Про це йдеться на сайті Музею.

 Василь Марочко

Фото: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору"

 

"Енциклопедія ввібрала основні події і явища, узагальнила історіографічні та меморіальні практики. Її завдання – інформувати прийдешні покоління про Голодомор в Україні, не переконувати опонентів, відвертих нігілістів, а правдиво подавати історичні факти, нагадувати про вічні цінності християнського милосердя.

Однотомне видання "Енциклопедії Голодомору" не вичерпує тему людського горя, завданого українському народу, змісту і трагедійності самого історичного явища. Автор сподівається на появу регіональних енциклопедичних видань, які стосувалися б кожного району і села, що опинилися в 1932–1933 рр. в епіцентрі Голодомору", – зазначається в передмові до книги.

У презентації взяли участь Міністр культури України Євген Нищук, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Олеся Стасюк, автор Енциклопедії, доктор історичних наук, професор Василь Марочко, народний художник України Валерій Франчук, заступник голови Ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні Олександр Ушинський.

""Енциклопедія Голодомору" – це результат 30-літньої праці, а особливо останніх семи років роботи над книгою. Це унікальне видання доктора історичних Василя Івановича Марочка", – зазначила генеральний директор "Меморіалу жертв Голодомору" Олеся Стасюк.

"Ця книга є одним із каменів для будівництва другої черги музею-меморіалу, яке нещодавно розпочалося. Можна сказати, це інтелектуальний камінчик. Ми маємо зібрати усі камінці і принести їх до нашої "стіни пам’яті"", –наголосив автор енциклопедії Василь Марочко.  

Видання презентовано в рамках відзначення 85-тих роковин Голодомору-геноциду.

Читайте також:

85-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр. ПЛАН ЗАХОДІВ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.