АНОНС: Брифінг, присвячений основним заходам із відзначення 5-ї річниці Революції Гідності

У Києві відбудеться презентація програми заходів та соціальної інформаційної кампанії до 5-ї річниці Революції Гідності.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності спільно з партнерами підготував низку заходів із відзначення Дня Гідності та Свободи, вшанування пам’яті загиблих на Майдані, а також освітніх, мистецьких і просвітницьких проектів, присвячених темі гідності, свободи й боротьби за права людини.

Фото: Музей Революції Гідності

"Минає 5 років від початку події, яка змінила Україну і українців, змінила світ. І продовжує змінювати, ставлячи нас перед новими викликами і можливостями. Як зберегти пам’ять про складні і трагічні сторінки нашої історії живою, актуальною і дієвою для широких спільнот? Як не заморозити гарячі події сучасності та не перетворити їх на історичний міф чи політичну маніпуляцію? Як консолідувати суспільство для переосмислення минулого, розуміння теперішнього і активного творення майбутнього?

Такі питання залишаються відкритими сьогодні для української політики пам’яті та комеморативних практик", – вважає Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

У прес-брифінгу візьмуть участь:

Євген Нищук, Міністр культури України.

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Наталія Бойків, заступник Голови громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні".

Павло Сидоренко, Голова Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані.

Додатково повідомляємо, що14 листопада на засіданні Кабінету Міністрів України створено Організаційний комітет із підготовки та відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи й схвалено план заходів. Докладніше про це йтиметься на брифінгу.

Час: 16 листопада, п’ятниця, 12:00

Місце: Український кризовий медіа центр, вул. Хрещатик, 2 (Український дім на Європейській площі; ст. м. "Хрещатик", "Майдан Незалежності")

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.