In memoriam. Помер барон Фальц-Фейн — родич засновника "Асканії-Нової"

У столиці Ліхтенштейну Вадуці на 107-му році життя загинув спортивний діяч, меценат, нащадок засновника заповідника "Асканія-Нова" барон Едуард фон Фальц-Фейн.

За інформацією Vaterland, якого цитує "Новое время", 106-річний підприємець загинув у власному будинку під час пожежі. Вогонь охопив його житло приблизно о 8:45 ранку в суботу, 17 листопада.

Прибулі на місце події пожежники виявили барона мертвим. Причини пожежі на даний момент невідомі.

Барон Едуард Олександр фон Фальц-Фейн був найстарішим жителем Ліхтенштейну. 14 вересня він відсвяткував своє 106-річчя.

Едуард фон Фальц-Фейн народився 14 вересня 1912 року в селі Гаврилівка, що в нинішній Херсонській області. Він — племінник засновника заповідника Асканія-Нова Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна.

Після Жовтневого перевороту 1917 року разом з родичами Едуард фон Фальц-Фейн виїхав до Німеччини, потім оселився у Франції, а потім перебрався в Ліхтенштейн. Він займався спортом (велогонки, бобслей), спортивною журналістикою, а також очолював асоціацію велоспорту в Ліхтенштейні.

В Україні Фальц-Фейн мав численні нагороди: Орден Ярослава Мудрого IV (2012) і V ступенів (2007), орден "За заслуги" І (2002) і ІІ ступенів (1998), Почесну відзнака Президента України (1994), Почесну грамоту Кабінету Міністрів України з пам’ятним знаком (1998).

Ці нагороди Фальц-Фейн отримав за багатолітню благодійну та природоохоронну діяльність, опіку над біосферним заповідником "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, особистий внесок у підвищення міжнародного престижу України тощо.


Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.