Спецпроект

АНОНС: Виставу за мотивами книги Епплбом "Червоний голод" покажуть у варшавському театрі

У Польському театрі у Варшаві 23 листопада покажуть виставу "Було так приємно, було тихо… знову лихо. Червоний голод". Вона присвячена Голодомору 1930-х років в Україні.

Виставу "Так було приємно, було тихо... знову лихо. Червоний голод" підготували на основі вибраних з книги Енн Епплбом "Червоний голод: Війна Сталіна проти України" фрагментів спогадів, свідчень та документів, які реконструюють події Великого голоду в Україні в 1932-1933 роках, повідомляє газета українців у Польщі "Наше слово".

 

Окрім уривків документів, драматичних свідчень очевидців та жертв геноциду, актори представлять вірші українських поетів Тараса Шевченка, Миколи Руденка та Павла Тичини. Ці тексти підібрали та підготували Іза Хруслінська та Петро Тима.

У виставі гратимуть актори Польського театру, а музику підготувала професійна співачка та музиканта Роксана Вікалюк. Під час вистави покажуть також спеціальні мультимедійні візуалізації.

Виступ підготовлено в рамках циклу "Українські вечори" у співпраці з Об’єднанням українців у Польщі. Початок вистави – 19.00, Польський театр (ul. Kazimierza Karasia 2). Більше про подію на сторінці Польського театру.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.