Стипендії на честь 5 Героїв Небесної сотні даватимуть 25 молодим ученим

Щороку до Дня Гідності та Свободи (21 листопада) п’ять найкращих молодих науковців отримуватимуть стипендії на честь Дмитра Максимова, Назарія Войтовича, Романа Гурика, Устима Голоднюка та Юрія Поправки, які загинули під час Революції гідності.

Відповідну постанову 21 листопада ухвалив Кабінет Міністрів України, інформує Урядовий портал. Документ розробили спільно Міністерство освіти і науки, ГО "Родина Героїв Небесної Сотні" та Рада молодих учених при МОН.

По 5 стипендій у кожній із номінацій призначатимуть терміном на 1 рік. Їх розмір становитиме два прожиткові мінімуми для працездатних осіб на початок бюджетного року (наразі це близько 3,5 тис. грн). Стипендії виплачуватимуться додатково до посадового окладу, академічних стипендій, різних доплат і надбавок.

"Дуже знаково, що це рішення Уряд прийняв саме сьогодні, в День Гідності і Свободи. Завдяки тому, що запрацює ще один канал підтримки молодих вчених, ми зможемо залучати більше молоді до науки, дати більше коштів нашим талановитим дослідникам. І водночас так ми можемо віддати шану тим Героям, що полягли за нашу свободу", – відзначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Стипендіатів обиратимуть ході конкурсу. Для цього МОН створить комісію з відбору претендентів, до якої можуть входити представники родин Героїв, чиїми іменами названі номінації, ГО "Родина Героїв Небесної Сотні", наукової спільноти, рад молодих вчених, Міністерства освіти і науки.

Щоб узяти участь у конкурсі, претенденти мають бути науковими та науково-педагогічними працівниками, аспірантами, ад’юнктами, докторантами вишів і наукових установ віком до 35 років (або до 40 років – для докторів наук та тих, хто навчається в докторантурі) станом на 1 січня того року, в якому починається виплата стипендії.

Рівень наукових результатів претендентів із того напряму, в якому він працює або навчається, мають бути підтверджені монографіями, науковими статтями (зокрема в Web of Science, Scopus, Index Copernicus), охоронними документами на інтелектуальну власність тощо.

Активну громадську позицію також враховуватимуть.

Конкурс на здобуття стипендії та перелік стипендіатів затверджуватимуться наказами МОН. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.