У Києві на арці Дружби народів з'явилася "тріщина". ФОТО

На арці Дружби народів у Києві активісти намалювали тріщину в знак солідарності з тими українцями, які перебувають в російських в'язницях.

Цей проект реалізували кілька громадських організацій – повідомляє ВВС. Україна.

 Фото: Катерина Бутко

За інформацією однієї з активісток Олександри Матвійчук, тріщину намалювали саме в День пам'яті жертв Голодомору, що дуже символічно.

"Зауважимо, що ми жодним чином не ставимо під сумнів культурну та історичну цінність пам'ятки арка Дружби народів і відкидаємо, будь-які можливі спекуляції з цього приводу", - вказують активісти.

 Фото: Катерина Бутко

За словами Олександри, всі дозволи на дану акцію вони отримали.

"У зв'язку з триваючою війною на сході України, окупацією Криму, незаконним утримуванням українських громадян з політичних мотивів Росією, ми виступаємо з цією заявою, підписуючи її "тріщиною дружби" на символічній пам'ятці – арці Дружби народів".

 Фото: Катерина Бутко

Читайте також:

Кропивницька область — так, Січеславська — ні. Результати голосування у Верховній Раді

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.