Кропивницька область — так, Січеславська — ні. Результати голосування у Верховній Раді

Верховна Рада України підтримала перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку, проте перейменування Дніпропетровської області на Січеславську не відбулося.

Під час пленарного засідання 20 листопада 239 народних депутатів проголосували за постанову про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку, повідомляє "Громадське".

Оскільки для перейменування областей потрібно внести зміни до Конституції України, постанову спрямували в Конституційний суд України.

Одночасно 231 голосом депутати ухвалили законопроект про перейменування Кіровоградського району на Кропивницький район, згідно з чинною назвою обласного центру.

Того ж дня забракло голосів для ухвалення постанови про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Як передає "Громадське", "за" висловилося лише 207 нардепів із 226 потрібних.

Тепер, щоб перейменувати область, парламентарям необхіно буде внести нову постанову.

Нагадаємо, згідно із законом про засудження нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, топоніми на честь комуністичних діячів підлягають перейменуванню.

У травні 2016 року Верховна Рада перейменувала м. Дніпропетровськ на Дніпро, а за два місяці — Кіровоград на Кропивницький. На черзі — перейменування відповідних областей. Проте процедура зміни назв областей складніша, оскільки потребує внесення змін до Конституції України.

У травні 2018 року законопроект про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку зареєстрували у парламенті.

У липні комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України підтримав пропозицію перейменувати Дніпропетровську область у Січеславську, а Кіровоградську у Кропивницьку.

Інші матеріали за темами ТОПОНІМІКА та ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.