Спецпроект

До 85-х роковин Голодомору по всьому світу запалали свічки пам’яті

24 листопада 2018 року у Києві завершилася масштабна Міжнародна акція «Запали свічку пам'яті». Метою акції було об’єднання українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття – Голодомор 1932-1933 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Акція "Запали свічку пам’яті", стартувала 1 вересня у столиці України та протягом 85-ти днів відбулася у 85-ти куточках світу. Зокрема: в Канаді, США, Туреччині, Японії, Італії, Угорщині, Китаї, Чехії, Австралії, Швейцарії, Ватикані, Іспанії, Португалії, Таджикистані, Нігерії, Марокко, Словаччині, Фінляндії, Румунії, Новій Зеландії, Великобританії, Парагваї, Німеччині, Мозамбіку, Білорусі, Казахстані, Молдові, Литві, Естонії, Латвії, Вірменії, Грузії, Болгарії, Іраку та ін.

 

Меморіальні заходи проходили в приміщеннях українських посольств та консульств, у знакових місцях, пов’язаних з Україною. Учасники запалювали символічну свічу пам’яті та щодня зачитували імена дітей, які у 1933-му не сіли за шкільні парти.

 

Перебіг акції висвітлювався на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору", розробленій Українським інститутом національної пам’яті.

Тут на інтерактивній мапі світу помарковані свічками-позначками міста, де відбулися міжнародні вшанування пам’яті жертв Великого голоду.

 

Міжнародну акцію ініціював Світовий Конґрес Українців. Її підтримали Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Нагадуємо, що Президент Словаччини засудив спроби виправдання Голодомору.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.