Спецпроект

До 85-х роковин Голодомору по всьому світу запалали свічки пам’яті

24 листопада 2018 року у Києві завершилася масштабна Міжнародна акція «Запали свічку пам'яті». Метою акції було об’єднання українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства ХХ століття – Голодомор 1932-1933 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Акція "Запали свічку пам’яті", стартувала 1 вересня у столиці України та протягом 85-ти днів відбулася у 85-ти куточках світу. Зокрема: в Канаді, США, Туреччині, Японії, Італії, Угорщині, Китаї, Чехії, Австралії, Швейцарії, Ватикані, Іспанії, Португалії, Таджикистані, Нігерії, Марокко, Словаччині, Фінляндії, Румунії, Новій Зеландії, Великобританії, Парагваї, Німеччині, Мозамбіку, Білорусі, Казахстані, Молдові, Литві, Естонії, Латвії, Вірменії, Грузії, Болгарії, Іраку та ін.

 

Меморіальні заходи проходили в приміщеннях українських посольств та консульств, у знакових місцях, пов’язаних з Україною. Учасники запалювали символічну свічу пам’яті та щодня зачитували імена дітей, які у 1933-му не сіли за шкільні парти.

 

Перебіг акції висвітлювався на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору", розробленій Українським інститутом національної пам’яті.

Тут на інтерактивній мапі світу помарковані свічками-позначками міста, де відбулися міжнародні вшанування пам’яті жертв Великого голоду.

 

Міжнародну акцію ініціював Світовий Конґрес Українців. Її підтримали Міністерство закордонних справ України, Український інститут національної пам’яті та Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Нагадуємо, що Президент Словаччини засудив спроби виправдання Голодомору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.