Німеччина повернула Україні картину, вивезену під час Другої світової

Мова йде про картину Сергія Васильківського “Етюд з будинком”, викрадену нацистами.

Про це інформує УНН із посиланням на прес-службу Мінкультури.

 Фото: Мінкульт

Як повідомили у прес-службі, під час ХІІ засідання Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей, яке проходило у Києві 27-28 листопада, німецька сторона повернула картину видатного українського живописця другої пол.ХІХ — поч. ХХ ст. Сергія Івановича Васильківського "Етюд з будинком".

Посол з особливих доручень Федерального міністерства закордонних справ ФРН Міхаель Янсен передав картину співголові Змішаної українсько-німецької комісії — першому заступнику міністра культури України Світлані Фоменко.

У прес-службі відзначили, що картина, вивезена з Харківського художнього музею в роки Другої світової війни була виявлена наприкінці 2016 року.

"Вже найближчим часом Міністерство культури України планує повернути картину до Харківського художнього музею для постійного зберігання та експонування, що є знаковою подією в житті музею, адже це єдина картина, що більш ніж за 70 років повертається до Музею", — йдеться у повідомленні.

Українська сторона подякувала німецькій стороні за цей шляхетний крок та висловила сподівання на подальшу співпрацю в напрямку розшуку втрачених культурних цінностей, зазначили у відомстві.

Довідка. Відомий український художник Сергій Іванович Васильківський, уродженець Харківської області залишив по собі гідний набуток для українського мистецтва — майже 3 000 робіт, в останні дні життя півтори тисячі з них передав Харківському художньому музею (більшість з них була втрачена в роки Другої світової війни). Сьогодні в музеях і приватних збірках нараховують біля 500 його творів.

Читайте також:

Український фільм 1930 року, який вважався втраченим, випадково знайшли в Японії

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.