Спецпроект

АНОНС: Лекція "Голодомор у розсекречених документах комуністичних спецслужб" у Києві

Що зберігали документи комуністичних спецслужб про події Голодомору 1932—1933 роках в Україні? Якою була інформація чекістів про політичні настрої в українському селі кінця 1920-х — початку 1930-х роках? Як чинили спротив українці проти насильницької колективізації? Усі ці питання, факти, матеріали й фотографії охоплює лекція "Голодомор у розсекречених документах комуністичних спецслужб" Олександра Іщука

Матеріали про селянські протиколгоспні та антибільшовицькі повстання в кінці 1920-х — на початку 1930-х років, чекістські звіти, статистика та інші службові матеріали періоду 1928—1933 років проведення політичних репресій (арештів, депортацій і т.п.) проти селян, в першу чергу — заможних (т. зв. "куркулів" та середняків).

 

Матеріали з архівних кримінальних справ на людей, які були заарештовані за збереження та поширення правдивої інформації про події Голодомору 1932—1933 роках. Фотографії австрійського інженера Вінербергера та фотографа з Батурина Миколи Боканя, де відображено події під час Голодомору 1932—1933 років. 

Усі ці питання, факти, матеріали, фотографії охоплює лекція "Голодомор в розсекречених документах комуністичних спецслужб" Олександра Іщука, кандидата історичних наук, завідувача відділу історії України ХХ століття Національного музею історії України.

Олександр Іщук у 2007—2010 роках брав участь у опрацюванні, розсекреченні та публікації архівних документів комуністичних спецслужб про події Голодомору 1932—1933 років в Україні. 

Був задіяний у підготовці збірників документів "Розсекречена пам'ять. Голодомор 1932—1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД" (Київ, 2007), "Дзеркало душі народної: Спогади та враження відвідувачів виставки про Голодомор 1932—1933 років в Україні "Розсекречена пам'ять" (Київ, 2008), "Павлоградське повстання 1930 р." (Київ, 2009). 

Брав участь в забезпеченні проведення документальної виставки "Розсекречена пам'ять" про події Голодомору 1932—1933 років в обласних центрах України.

1 грудня, субота, 14.00

Місце: Козацький дім, Київ (пров. Т.Шевченка, 5).

Організатор: просвітницька кампанія "Пам'ять нації".

Вхід вільний за умови реєстрації: https://goo.gl/UeFcvL 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.