Спецпроект

Фільм українського режисера про Голодомор показали у Словаччині. ФОТО

У Братиславі відбувся показ документального короткометражного фільму "Голод нації" про Голодомор 1932—1933 років в Україні молодого українського режисера Аліни Головіної.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу Посольства України в Словаччині.

"29 листопада ц.р. Українсько-Словацькою Ініціативою, за сприяння Посольства України в СР, у м. Братислава організовано показ документального короткометражного фільму про Голодомор 1932-1933 років в Україні молодого українського режисера Аліни Головіної, створеного до 85-річниці великої трагедії", — йдеться у повідомленні.

 Фото: сторінка посольства у "Фейсбуці"

Крім того, в рамках заходу відкрили тематичну виставку, приуроченудо 85-роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Також пройшла дискусія із залученням словацьких політологів та представників громадськості.

Як відомо, основу фільму "Голод нації" складають інтерв`ю з музейними науковцями, істориками-експертами та, безпосередньо, трьома свідками Голодомору. Короткометражка створена на замовлення Посольства України у Словацькій Республіці.

  Фото: сторінка посольства у "Фейсбуці"

Аліна Головіна — кінорежисер, громадська активістка. У 2009 році стала переможницею Кіновідеофестивалю вітчизняного виробництва "Відкрита ніч" за неігрове студентське кіно "По той бік райдуги".

У 2012 році вона зняла докумнетальний короткометражний фільм "Один" на базі Української студії хронікально-документальних фільмів, в рамках Гранту Президента України для молодих кінорежисерів. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.