Археологи виявили скелет дитини з черепом пташки в роті

У печері Тюнель Велькі на Краківсько-Ченстоховській височині в Польщі знайшли дивне поховання маленької дитини.

Дитина померла кілька сотень років тому, хоча іншим людським кісткам в печері було більше 4500 років, повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на Новое время.

 Фото: Małgorzata Kot/University of Warsaw

У роті дитини знайшли череп маленького птаха, зяблика. Інший череп зяблика знайшли поряд з його щокою.

Археолог Малгожата Кот з Інституту археології Варшавського університету приступила до здійснення проекту з аналізу цих артефактів, коли натрапила на останки.

Радіовуглецеве датування показало, що дитина була похована в кінці XVIII століття або на початку XIX століття і померла у віці близько 10 років. Попереднє дослідження кісток дозволяє припустити, що дитина страждала від недоїдання. Досі невідомо, чому її поховали з черепами птахів.

"Ця практика не відома серед етнографів, яких ми опитали. Залишається загадкою, чому дитину поховали в печері таким чином, а не на кладовищі в сусідньому селі", – сказала дослідниця Малгожата Кот.

Нагадуємо, що археологи під Каїром знайшли вісім саркофагів із муміями.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.