Верховна Рада України затвердила пам'ятні дати на 2019 рік. СПИСОК

Народні депутати України прийняли проект постанови про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2019 році.

Відповідний документ № 9234 у цілому підтримали 232 народних депутати, передає "Новое время".

У 2019 планується урочисто відзначити на державному рівні такі дати:

- 1000 років від початку правління Ярослава Мудрого, великого князя Київської Русі (1019);

- 200 років з часу прем'єри п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавк"а на сцені полтавського театру (1819);

- 100 років з часу створення Одеської кіностудії (1919);

- 100 років з дня проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР (22.01.1919);

- 80 років від дня проголошення незалежності Карпатської України (15.03.1939);

- 30 років з часу створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка та інші.

На державному рівні планується святкування таких ювілеїв:

1 січня — 110 років від дня народження Степана Бандери (1909—1959), провідного діяча й теоретика українського національно-визвольного руху, голови Проводу Організації українських націоналістів;

6 січня — 80 років від дня народження Валерія Лобановського (1939—2002), тренера, футболіста;

12 січня — 110 років від дня народження Марії Приймаченко (1909—1997), художниці, майстрині народного декоративного розпису;

23 січня — 90 років від дня народження Філарета (1929) (в миру — Денисенко Михайло Антонович), православного церковного діяча, патріарха Української православної церкви Київського патріархату;

27 січня — 180 років від дня народження Павла Чубинського (1839—1884), фольклориста, етнографа, поета, автора слів державного гімну України;

23 лютого — 140 років від дня народження Казимира Малевича (1879—1935), художника, теоретика мистецтва, педагога;

20 березня — 380 років від дня народження Івана Мазепи (1639—1709), гетьмана України, військового і політичного діяча, мецената;

22 травня — 140 років від дня народження Симона Петлюри (1879—1926), голови Директорії УНР, державного, військового і політичного діяча, журналіста, літературного та театрального критика;

6 червня — 130 років від дня народження Ігоря Сікорського (1889—1972), визначного авіаконструктора;

17 липня — 170 років від дня народження Олени Пчілки (справжні ім'я і прізвище — Ольга Косач; 1849—1930), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклориста, етнографа;

7 серпня — 200 років від дня народження Пантелеймона Куліша (1819—1897), письменника, перекладача, фольклориста, історика, громадського діяча;

9 вересня — 250 років від дня народження Івана Котляревського (1769—1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;

26 жовтня — 200 років від дня народження Миколи Терещенка (1819—1903), громадського діяча, підприємця, мецената.

На державному рівні проведуть заходи, присвячені 80-й річниці початку Другої світової війни, 75-й річниці депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944), а також 75-й річниці з початку переселення і депортації українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя (вересень 1944, день пам'яті — 10.09.2019).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.