Київську вулицю назвали на честь колишнього командувача Сухопутних військ

У Києві назвали вулицю на честь генерала Воробйова, який відмовився виводити армію проти Майдану

У Києві перейменували вулицю Курську в Солом'янському районі на вулицю генерала Геннадія Воробйова (1961—2017).

Перейменування підтримали 66 депутатів, повідомляє "Новое время" з посиланням на прес-службу Київради, 

Перед голосуванням це питання пройшло громадське обговорення.

Генерал-полковник Геннадій Воробйов помер 11 лютого 2017 року у своєму робочому кабінеті в Києві.

Генерал-полковник Геннадій Воробйов

У 2009-2014 роках генерал Воробйов обіймав посаду командувача Сухопутних військ. 16 січня 2014 року він відмовився виконувати наказ про застосування сили до активістів Майдану і наступного для був звільнений з посади. 16 лютого 2014 року Воробйова призначили першим заступником начальника Генерального штабу Збройних сил України.

З початком агресії проти України Геннадій Воробйов понад два роки війни прослужив безпосередньо на передовій. Останні місяці життя бойовий досвід передавав наступному поколінню військових, керуючи Національним університетом оборони України ім. Івана Черняховського.

Президент України Петро Порошенко нагородив його орденом Богдана Хмельницького I ступеня посмертно.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.