В інтернеті з’явився оцифрований архів найбільшого українського видання Польщі

Від грудня 2018 року доступні архівні випуски українського тижневика в Польщі «Наше слово», від першого видання 1956 року до останнього 1999 року.

Про це повідомляється сайті українського тижневика.

Фото: Наше Слово

 

Як йдеться в повідомленні, оцифровка старих випусків допоможе краще зрозуміти минуле української меншини в Польщі.

Доступ до 1956—1970 років — тут.

Доступ до 1971—1985 років — тут.

Доступ до 1986—1999 років — тут.

Бібліографія тижневика 1956—1999 років — тут.

Бібліографія тижневика 1956—1999 років — натисніть тут.

Оцифрування тижневика "Наше слово" за 1956—1999 роки здійснювалося в рамках проекту "Оцифрування української національної спадщини — тижневик Наше слово. I етап", який проводився у 2018 році Об’єднанням українців у Польщі.

Завдання було реалізовано завдяки дотації міністра внутрішніх справ та адміністрації у частині державного завдання у сфері підтримки національних та етнічних меншин, а також регіональної мови.

Читайте також:

У мережі опублікували близько 1000 примірників неформальної преси кінця 1980-х

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.