На Львівщині відкрилась виставка старовинних дерев’яних храмів у мініатюрі. ФОТО

В день Святого Миколая, в Бродах, у вестибюлі готелю «Любич», відкрилась виставка «Давня українська сакральна архітектура».

Про це пише журналіст Михайло Шишка, спеціально для Leopolis.news.

 Фото: Михайла Шишки

На виставці експонуються мініатюри історичних храмів українського дерев’яного зодчества XVII-XIX сторіч, у більшості – із західних областей України, зокрема Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, та етнічних українських земель у Надсянні (Республіка Польща).

Фото: Михайла Шишки

 

Автором виставкових експонатів є Михайло Яськович – художник-експозиціонер Львівського музею етнографії та художнього промислу. У його творчому доробку, як зазначили організатори виставки, понад 500 макетів дерев’яних українських церков у мініатюрі, яких він виставляв на огляд у більше, ніж у 50-ти персональних виставках. Також в експозиції виставки – пастелі та графічні роботи митця.

 Фото: Михайла Шишки

Виставкова експозиція буде відкрита щонеділі й діятиме до кінця січня 2019 року. Завершальним етапом виставки, за повідомленнями організаторів, буде благодійний аукціон – усі представлені на виставці експонати будуть виставлені на продажу з метою збору коштів для лікування молодого бродівчанина Юрія Максименка, у якого діагноз – лейкемія.

Читайте також:

Пам'ятки ЮНЕСКО в Україні охоронятиме спеціальний закон

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.