На Львівщині відреставрували костел біля Підгорецького замку

На Львівщині у межах програми «Велика реставрація» завершено ремонтно-реставраційні роботи в костелі Св. Йосифа, пам'ятці архітектури національного значення 1763 р., розташованій біля Підгорецького замку

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького.

 

Зазначається, що з вересня по грудень 2021 року в межах президентської програми "Велике будівництво" провели реставрацію та протиаварійні роботи в храмі Св. Йосифа у с. Підгірці, Бродівського району, Львівської області (церкви Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ). Це пам'ятка архітектури національного значення, збудована 1763 р.

Зокрема, підрядник відновив сходи в захристію храму, які були повністю втрачені та вивів з аварійного стану центральні сходи з частковою заміною втрачених елементів. Відновлено втрачений тиньк на фасаді, 90% карнизів та тяг повністю відтворено згідно з автентичним лекалам, ще 10% тяг виведено з аварійного стану.

Повністю демонтували аварійний дах, натомість покрили костел мідними листами, встановили ринви і водостічні труби. Окрім того, було встановлено охоронну та пожежну сигналізацію та захист від блискавки. Додатково зроблено освітлення периметру території храму та змонтовано систему відеонагляду.

Вартість робіт становила майже 23 млн грн. Підрядник – ТОВ "Креативна фабрика "Вікторія".

Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, давніше костел святого Йосифа – пам'ятка християнської архітектури XVIII ст. в селі Підгірці. Створена в бароковому стилі як частина палацового ансамблю. Збудована у формі барокової ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця. Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера.

Також тут були встановлені вісім скульптур святих (наразі їх сім, одну втратили під час обстрілу в 1944 році) роботи Себастьяна Фесінгера і Йосипа Лебласа. З 2013 року в храмі молиться громада УГКЦ, яка має за покровителя Миколая Чарнецького і новомучеників УГКЦ, а з 2014 сюди передані Владикою Михаїлом Колтуном мощі святого, які зберігаються у храмі й досі.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.