На Львівщині відреставрували костел біля Підгорецького замку

На Львівщині у межах програми «Велика реставрація» завершено ремонтно-реставраційні роботи в костелі Св. Йосифа, пам'ятці архітектури національного значення 1763 р., розташованій біля Підгорецького замку

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького.

 

Зазначається, що з вересня по грудень 2021 року в межах президентської програми "Велике будівництво" провели реставрацію та протиаварійні роботи в храмі Св. Йосифа у с. Підгірці, Бродівського району, Львівської області (церкви Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ). Це пам'ятка архітектури національного значення, збудована 1763 р.

Зокрема, підрядник відновив сходи в захристію храму, які були повністю втрачені та вивів з аварійного стану центральні сходи з частковою заміною втрачених елементів. Відновлено втрачений тиньк на фасаді, 90% карнизів та тяг повністю відтворено згідно з автентичним лекалам, ще 10% тяг виведено з аварійного стану.

Повністю демонтували аварійний дах, натомість покрили костел мідними листами, встановили ринви і водостічні труби. Окрім того, було встановлено охоронну та пожежну сигналізацію та захист від блискавки. Додатково зроблено освітлення периметру території храму та змонтовано систему відеонагляду.

Вартість робіт становила майже 23 млн грн. Підрядник – ТОВ "Креативна фабрика "Вікторія".

Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, давніше костел святого Йосифа – пам'ятка християнської архітектури XVIII ст. в селі Підгірці. Створена в бароковому стилі як частина палацового ансамблю. Збудована у формі барокової ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця. Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера.

Також тут були встановлені вісім скульптур святих (наразі їх сім, одну втратили під час обстрілу в 1944 році) роботи Себастьяна Фесінгера і Йосипа Лебласа. З 2013 року в храмі молиться громада УГКЦ, яка має за покровителя Миколая Чарнецького і новомучеників УГКЦ, а з 2014 сюди передані Владикою Михаїлом Колтуном мощі святого, які зберігаються у храмі й досі.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".