У Помпеях відкопали рештки коня з упряжжю. ФОТО

На руїнах вілли біля давньоримського міста Помпеї археологи відкопали рештки коня, який мав упряж. Це дуже рідка та важлива знахідка, кажуть історики.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 Фото: ЕРА

Безпосередньо перед загибеллю кінь був осідланий та готовий вирушати – ймовірно, його власник поспішав, але так і не встиг врятуватися від виверження вулкану Везувій, яке у 79 році після Р.Х. поховало римське місто та його мешканців під тоннами попелу.

Як припускають археологи, вілла належала якомусь римському воєначальнику чи члену магістрату. Маєток з видом на море отримав назву "Вілла містерій". На його території знайшли також преси для вина, печі та надзвичайні фрески.

Коня ж знайшли під час нещодавніх розкопок стайні, розповів директор Археологічного парку Помпеї Массімо Осанна.

 Фото: ЕРА

Археологи змогли за допомогою гіпсу відтоврити вигляд тварини. За життя вона була гарно доглянутою, його сідло та упряж була оздоблена дерев'яними та бронзовими елементами, кажуть археологи, а поруч виявили рештки ще двох чистокровних коней.

Массімо Осанна відзначає, що їхня смерть була "жорстокою та жахливою" - вони задихнулися у попелі та вулканічних випарах.

Руїни вілли виявили ще у ХХ ст., але пізніше більшу її частину закопали, після чого вона стала об'єктом пошуків "чорних археологів".

Тепер, як пообіцяв Массімо Осанна, її всю детально дослідять, а всі знахідки представлять публіці.

Читайте також:

В Єгипті знайшли гробницю, якій 4 400 років. ФОТО

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.