Держкіно виділило понад 2 млн грн на документальний фільм про Норильське повстання

Державне агентство України з питань кіно виділило понад 2 мільйони гривень на фінансування документального фільму «У-777. Перемога над смертю» про повстання політв'язнів у Норильську.

Про це повідомляє Громадське.

 Жінки-політв'язні на роботі в копальнях

"У-777. Перемога над смертю" — документальний кінопроект, що став переможцем Десятого конкурсного відбору Держкіно. Головний героєм фільму стане колишній політв'язень, виходець із Західної України Євгеній Грицяк, який був керівником повстання в Норильських таборах у 1953 році.

"Якщо спробувати прямо переказати події тих днів, то вийде історія про героя, який без страху і сумнівів жертвує собою в ім'я інших. Але це не так. Повстання здійснюють не люди без страху і сумнівів, а люди, які дуже бояться втратити власну гідність.

Це фільм про низку сумнівів, страхів, компромісів, зрад, спілок і чвар, про нескінченний відчай і величезну надію однієї людину, одного народу, однієї країни", – зазначила авторка сценарію Олена Моренцова-Шулик.

Режисер стрічки — Ігор Висневський, Продюсером став Сергій Баранов.

Реліз фільму в Україні заплановано на осінь 2019 року.

Довідка. Повстання політичних в’язнів Норильського концтабору тривало 61 день — з 26 травня по 4 серпня 1953 року. Воно було найпершим і наймасовішим повстанням в історії ГУЛАГу після смерті Сталіна. Ключову роль у Норильському повстанні відіграли українці, зокрема колишні бійці УПА.

Читайте також:

Держкіно прозвітувало про готовність фільму "Крути 1918"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.