Посольство Ізраїлю не вважає за потрібне відповідати В’ятровичу на тези про Бандеру

Посольство Ізраїлю в Україні не вважає за потрібне відповідати на заклик Голови Українського Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича щодо обґрунтування фактами попередньої тези посла Ізраїлю Джоена Ліона про "безпосередню участь у жахливих антисемітських злочинах" Степана Бандери.

Про це у відповідь на запит УНН повідомили в посольстві.

 

"Посольство Ізраїлю в Україні не вважає за потрібне долучати щось до попередньої заяви та до листа, що був надісланий до Львівської обласної ради", - заявили в дип.установі, відповідаючи на запитання про те, чи планує посольство відповідати на тези Голови Українського інституту нацпам'яті або у будь-який інший спосіб реагувати на рішення Львівської обласної ради.

Нагадуємо, 11 грудня Львівська обласна рада прийняла рішення проголосити 2019-й роком Степана Бандери.

У відповідь на це посол Ізраїлю в Україні Джоен Ліон заявив, що шокований рішенням Львівської обласної ради оголосити 2019 рік – роком Степана Бандери.

"Я не можу зрозуміти, як прославляння тих, хто безпосередньо брав участь у жахливих антисемітських злочинах, допомагає боротися з антисемітизмом та ксенофобією", - заявив посол.

В свою чергу, Голова УІНП Володимир В'ятрович висловив думку про те, що теза посла Ізраїля про "безпосередню участь у жахливих антисемітських злочинах" Степана Бандери вимагає обґрунтування.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.