АНОНС: Лекція «Маріїнський парк: місце поховань жертв і героїв»

Сучасний Маріїнський парк в урядовому кварталі столиці приховує величезну кількість поховань. Але про більшість цих могил відвідувачі парку навіть не здогадуються.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Про історію поховань, про героїв Української революції 1917–1921 років, про жертви більшовизму розкаже під час своєї лекції "Маріїнський парк: місце поховань жертв і героїв" історик Олександр Кучерук, завідувач відділу Національного музею історії України "Музей Української революції 1917–1921 років".

Також під час лекції буде представлена його праця "Некрополь Маріїнського парку", яка нещодавно зʼявилася друком.

Час: 10 січня, четвер, 16:00

Місце: Відділ "Музей Української революції 1917–1921 років" розташований у історичній споруді Української Центральної Ради, нині – Київському будинку вчителя, за адресою – вул. Володимирська, 57.

Вхід вільний

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.