В угорському уряді учасників гітлерівської агресії проти СРСР назвали "борцями за Угорщину"

Угорський уряд у суботу розмістив на своїй офіційній "Фейсбук"-сторінці повідомлення, у якому закликав вшанувати пам’ять "героїв, які боролися за Угорщину на Дону" у Другій світовій війні.

Відповідне повідомлення уряд Угорщини опублікував до 76-ої річниці "битви на Дону", інформує "Європеська правда".

"Пам'ятаймо про звитягу наших дідів, про тих героїчних угорських солдатів, які до останнього боролися за Угорщину на Дону…", — йдеться у повідомленні на урядовій "Фейсбук"-сторінці.

В уряді Угорщини вказують, що 12 січня 1943 року "радянська армія розпочала наступ проти 2-ої угорської армії, чисельність якої становила 200 тисяч осіб". В результаті Угорщина "втратила 120 тисяч геройських солдатів, багато потрапили в полон".

У повідомленні міститься заклик вшанувати пам’ять полеглих. "Шана героям!", — сказано у тексті.

У січні 1943 року 2-га угорська армія, яка була союзником гітлерівців у Другій світовій війні, була вщент розбита внаслідок Острогозько-Розсошанської операції радянських військ. Цей розгром став чи не найбільшою військовою поразкою Угорщини за всю історію.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.