АНОНС: На вулиці Симона Петлюри в Києві відкриють барельєф Головному Отаманові

21 січня 2019 року у столиці відкриють меморіальний барельєф Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному Отаману Військ і Флоту УНР Симону Петлюрі.

Анотаційна дошка постане на символічному місці – на початку вулиці Симона Петлюри, де в січні 1918 року тривали бої підрозділів Армії УНР з більшовицькими заколотниками.

Автор барельєфу – скульптор Василь Маркуш.

 

"Відкриття пам’ятного барельєфу Симону Петлюрі на вулиці його імені – ще один важливий крок на шляху увічнення одного з чільних діячів Української революції 1917-1921 років. Але не достатній. У рамках відзначення столітнього ювілею революції в столиці України має постати пам’ятник Головному Отаману та Голові Директорії УНР Симону Петлюрі. Адже його ім’я (поруч з іменами Мазепи та Бандери) стало одним із символів боротьби українців за свободу", – говорить Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У заході візьмуть участь:

Павло Розенко – Віце-прем’єр-міністр України, Голова Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій;
Євген Нищук – Міністр культури України;
Володимир В’ятрович – Голова Українського інституту національної пам’яті;
Ігор Гордійчук – начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна;
Роман Кулик – офіцер резерву, ветеран 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ;
Тарас Компаніченко – вокаліст гурту "Хорея Козацька".

Серед запрошених: учасники бойових дій, духовенство Православної церкви України, представники Київської міської державної адміністрації, Міністерства оборони України.

Пам’ятна дошка Симону Петлюрі була виготовлена зусиллями Київської міської державної адміністрації. Урочисте вшанування Головного Отамана відбудеться за підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Нагадаємо, що цього року, 22 травня, виповниться 140 років від Дня народження Голови Директорії УНР, Головного Отамана УНР, державного, політичного та військового діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті Симона Петлюри.

21 січня, понеділок, 12.00

Місце: Київ, вул. Симона Петлюри, 2/4

Організатор: Український інститут національної пам'яті.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.