Волинський Шацьк хочуть виключити з переліку історичних населених місць України

Депутати Шацької ОТГ, що у Волинської області, проголосували за виключення Шацька зі списку історичних населених місць України.

Це сталося 10 січня на сесії Шацької селищної ради, повідомляє видання "Бізнес. Район"..

Перебування Шацька серед історичних населених місць України створює проблеми для міста, говорить головний спеціаліст відділу землекористування, охорони навколишнього середовища та архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету селищної ради Сергій Гірич.

Наприклад, окрім генерального плану міста необхідно буде розробляти архітектурний опорний план, вартість якого наближається до вартості генерального.

Фірму, яка могла б розробити такий план Гірич не може знайти вже два місяці. Поки він не буде розроблений архітектор не дасть дозволу на нове будівництво або реконструкцію, згідно новими державно-будівельними нормами від 1 січня 2019 року.

Селищні депутати ухвалили звернення до управління культури Волинської обласної адміністрації, щоб воно звернулося до Міністерства культури, у чиїй компетенції є виключення населеного пункту зі списку історичних місць.

На думку Гірича, до списку Шацьк міг потрапити помилково через пам’ятку архітектури місцевого значення, яка розташована в урочищі Сад. Але вона розташована за межами селища, тож як Шацьк потрапив до переліку. достеменно невідомо.

ДОВІДКА:

Історичне населене місце — це місто, селище чи село, яке зберегло повністю або частково свій історичний ареал з об'єктами культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку. Список таких місць затвердила Верховна Рада 2001 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.