«Разом з власної волі з 1919 року»: відеоролик до Дня Соборності

Український інститут національної пам’яті спільно зі продакшн-студією Bober до Дня Соборності України створили соціальний відеоролик, який дає можливість зануритися в історичні події і відчути їхнє значення і через сто років.

Про це йде мова на web-сторінці Інституту.

 

Про те, що Україна має бути єдиною в своїх етнічних територіях, українці інтуїтивно відчували завжди. Навіть, розділені Російською та Австро-Угорською імперіями. Навіть, змушені воювати один проти одного в часи Першої світової війни. Тому, щойно на уламках імперій постали вільні і незалежні УНР та ЗУНР, шлях до Злуки став очевидним і неминучим.

Завантажити відеоролик у високій якості можна за посиланням

У ролику використане відео, надане Радіо "Свобода" та Товариством пошуку жертв війни "Пам’ять".

Нагадуємо, "Разом з власної волі з 1919 року" - під таким гаслом Україна відзначає столітній ювілей Акта Злуки 22 січня. Інститут національної пам’яті пропонує інформаційні матеріали до Дня Соборності.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.