АНОНС: У Києві відкриють меморіальну дошку Дмитру Донцову

24 січня 2019 року на фасаді будинку УНІА «Укрінформ» буде відкрито першу в Києві меморіальну дошку керівнику Українського Державного Телеграфного Агентства Дмитру Донцову.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Дмитро Донцов – публіцист, філософ та політичний діяч, ідеолог українського націоналізму, автор низки праць із ідеями самостійності та незалежності України, один із перших керівників Союзу Визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 року.

Із травня до листопада 1918-го Донцов був головою Українського телеграфного агентства, що є історичним попередником сучасного Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ".

Детальніше про УТА за посиланням.

Участь у відкритті візьмуть:

Олександр Харченко – директор УНІА "Укрінформ";

Юрій Сиротюк – голова депутатської фракції ВО "Свобода" у Київській міській раді;

Володимир Тиліщак – заступник Голови Українського інституту національної пам’яті;

Сергій Квіт – освітній і громадський діяч, літературознавець, журналіст;

Павло Подобєд – начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті;

Тарас Компаніченко – вокаліст гурту "Хорея Козацька".

Автор пам’ятної дошки – Володимир Цісарик.

Таблицю виготовили за меценатської допомоги Святоіванівського гетьманського мазепинського полку.

Час: 24 січня, четвер, 12:45

Місце: УНІА "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.