Спецпроект

Польські архітектори оприлюднили проект другої черги Меморіалу Голодомору в Києві. ФОТО

Крім постійної експозиції в музеї буде конференц-зала, кінозала, бібліотека, архівний центр, а також місце для відпочинку та роздумів.

Про це повідомляє видання "Хмарочос".

 Ескізи: Nizio Design International 

Варшавська архітектурна студія Мирослава Нізьо Nizio Design International днями оприлюднила проект другої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Києві.

Проект розробляли у співпраці з київською компанією компанії "Проектні системи" на чолі з архітектором Андрієм Миргородським. Дизайн постійної експозиції польські архітектори проектували повністю самі. Кабмін схвалив проект Меморіалу в грудні 2018 року.

Друга черга Меморіалу буде розташована на схилі на території парку Слави, неподалік від "Свічки" – першої черги музею.

 Ескізи: Nizio Design International 

Автори намагалися архітектурно передати ідею висвітлення прихованої правди про голод 1932-1933 років. Тому споруду частково заглиблено під землю, а дах вкрито шаром ґрунту – на ньому ростимуть рослини.

Образ правди, яка проривається, втілено в бетонних плитах, що ніби розламують землю.

 Ескізи: Nizio Design International 

Вхідну групу розташують із боку "Свічки". Поряд із виходом буде "Зона мовчання", місце для відпочинку та роздумів.

 Ескізи: Nizio Design International 

У музеї передбачено окремий виставковий простір для тимчасових виставок, конференц-залу, кінозалу на 300 місць, приміщення для освітніх проектів, бібліотеки, а також архівний центр, де буде розміщено Інститут дослідження Голодомору.

 Ескізи: Nizio Design International 

Постійну експозицію оформлять у вигляді театральних декорацій. Похмура перша частина наративу буде присвячена історичним передумовам Голодомору, зокрема більшовицькій революції 1917 року.

 Ескізи: Nizio Design International 

 Ескізи: Nizio Design International 

Друга частина наративу, з яскравішим освітленням і озелененням, відображатиме боротьбу українців за незалежність та подолання колективних травм.

 Ескізи: Nizio Design International 

Загальна площа музею складе 14 тисяч метрів квадратних, із них 2500 метри – зали з експозицією.

Автором першої черги Меморіалу Голодомору, "Свічки", є Анатолій Гайдамака. Він також спроектував і другу чергу, у співпраці з "Проектними системами". Утім, роботу над проектом передали польській студії.

Члени Кабміну заклали капсулу будівництва другої черги у квітні 2018 року. Будівництво розпочалося у травні. Об’єкт планували здати за 24 місяці.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.