Спецпроект

2,6 мільйона британців заперечують Голокост — опитування

5% дорослого населення Великої Британії не вірять у те, що в часи Другої світової війни нацисти вбили мільйони євреїв. Ще 8% вважають, що масштаб геноциду перебільшений.

Це випливає з опитування 2006 осіб, проведеного Трестом Дня пам’яті Голокосту з нагоди Міжнародного дня пам’яті Голокосту, повідомляє The Independent.

Більше того, дослідження виявило, що майже 2/3 британців або сильно недооцінюють ступінь катастрофи єврейського народу під час Другої світової війни, або взагалі не мають уявлення про те, скільки загинуло.

Кожен п’ятий опитаний назвав цифру загиблих під час Голокосту євреїв меншу за два мільйони, а 45% відповіли, що не знають.

75% дорослих британців вважають, що для поширення обізнаності про Голокост слід робити більше.

"Голокост поставив під загрозу тканину нашої цивілізації та має наслідки для всіх нас. Без базового розуміння недавньої історії нам загрожує нерозуміння того, куди, врешті-решт, може завести брак поваги до відмінності та ворожість до інших", — говорить Олівія Маркс-Волдмен, виконавчий директор Тресту Дня пам’яті Голокосту.

"З плином часу залишається все менше й менше людей, які були безпосередніми свідками жахів Голокосту. Тому життєво важливо зберігати живою пам’ять про Голокост, особливо серед молодшого покоління", — говорить Джо Малхолл, старший науковий співробітник антирасистської кампанії групи Hope Not Hate ("Надія, а не ненависть").

ДОВІДКА:

Трест Дня пам’яті Голокосту (Holocaust Memorial Day Trust) — це благодійна організація, заснована й фінансована урядом Сполученого Королівства e 2005 році для підтримки й популяризацї Дня пам’яті Голокосту в країні. Покровителем організації є Його Королівська Високість Принц Уельський.

Міжнародний день пам’яті Голокосту відзначають 27 січня з нагоди визволення військами 1-го Українського фронту нацистського концтабору Аушвіц у 1945 році, де загинуло біля 1,1 млн євреїв — найбільше з усіх таборів.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.