Росіяни відзначили зняття блокади Ленінграда військовим парадом. ФОТО

У Санкт-Петербурзі, Росія, відбувся військовий парад на честь 75-ї річниці звільнення міста від блокади військами німецького Вермахту.

27 січня Дворцовою площею міста промарширували понад 2,5 тисяч силовиків і пройшло біля 80 одиниць техніки, передає ТАСС.

 Усі фото: Петро Ковальов/ТАСС

Військовики, вдягнені в однострої Червоної армії зразка 1940-х років, несли штандарти фронтів і з’єднань, які брали участь у боях Другої світової війни, державний прапор РФ, прапори Перемоги, Збройних сил Росії та міста Санкт-Петербурга.

 
 

У параді брали участь курсанти військових вишів, вихованці Нахімовського і Суворовського училищ, кадетського корпусу, Кронштадського морського кадетського військового корпусу, загін військово-патріотичного руху "Юнармії" тощо.

Механізовану колону, куди входила здебільшого сучасна військова техніка російської армії, очолював радянський танк Т-34. На фото також засвітилися також автомобілі часів Другої світової війни "Студебекер", "ЗіС-5", "Газ-67" тощо.

 

Заврешився парад прольотом шести винищувачів.

ДОВІДКА:

Блокада Ленінграда (нині — Санкт-Петербург) військами групи армій "Північ" тривала з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року. У цей час місто отримувало постачання харчами лише через транспортну магістраль, прокладену через Ладозьке озеро ("Дорога життя"). Упродовж блокади від голоду, холоду, бомбардувань та артилерійських обстрілів загинуло біля 1,5 млн мешканців.

Читайте  також:

Литва може застосувати санкції проти російських каналів за знеславлення борців за незалежність

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.