Конкурс НБУ на найкращу пам'ятну монету проведуть за новими правилами

1 лютого стартує перший етап конкурсу "Краща монета року України", який проводитиметься серед пам’ятних монет, що ввійшли в обіг у 2018 році.

Про це повідомляє Укрінформ  із посиланням на прес-службу Національного банку України

"Цьогоріч Національний банк уперше з часів існування конкурсу змінив правила його проведення. Відтепер визначатимуться по три монети, які наберуть найбільшу кількість голосів у двох номінаціях (раніше – у трьох): "Краща монета року" – оцінюється, наскільки монета стала подією року з урахуванням обраної теми, художнього рівня виконання, дизайну, пластичного (скульптурного) втілення, використаної технології та "Краще розкриття теми" – оцінюється загальна концепція монети, її оригінальність, художнє рішення та вдале розкриття теми, присвяченої особистості, події, інституції тощо", – йдеться у повідомленні.

У Нацбанку зазначають, що такі зміни у правилах конкурсу допоможуть точніше визначити найцікавішу і найпопулярнішу тематику серед споживачів, а також привернути увагу широкого загалу до мистецтва пластики, державотворчих ідей та цілей.

За право стати автором кращих монет змагатимуться автори дизайну пам'ятних монет Любов Андрощук, Володимир Дем’яненко, Святослав Іваненко, Микола Кочубей, Марина Куц, Наталія Фандікова та група художників "АртТріум" (Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки).

Конкурс проходитиме у два етапи. Монету одного найменування можна зазначати лише в одній номінації.

Як відомо, конкурс, що вже став традиційним в Україні, започаткували у 2005 році. За результатами минулорічного конкурсу "Краща монета року України", у якому взяли участь монети, введені в обіг у 2017 році, перемогли такі монети: у номінації "Краща монета року" – "Колесо життя", у номінації "Унікальне ідейне рішення" перемогу розділили "Колесо життя" та "До 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років". У номінації "Найкраще художнє рішення" переміг "Косівський розпис".

Як повідомлялося, у словацькому барі в Кошице знайшли срібні монети XV—XVII століття з 15 держав Європи.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.