Учені відтворити образ "Клеопатри Латинської Америки". ФОТО

Жінка належала до доколумбової культури Моче і померла близько 1700 років тому.

Про це повідомляє ТСН.

 Фото: ВВС

Ученим Перу за допомогою 3D-друку вдалося відтворити зовнішність знаменитої Леді Као, яка, імовірно, була політичною або релігійною лідеркою.

Вони змогли відтворити обличчя Леді Као, проаналізувавши структуру черепа та останків.

 Фото: ВВС

За словами міністра культури Перу, жінка мала овальне обличчя з високими вилицями.

Жінка, яку ще називають Клеопатрою Латинської Америки, належала до доколумбової культури Моче і померла близько 1700 років тому.

 Фото: ВВС

Її останки археологи знайшли ще у 2006 році у зруйнованій піраміді біля міста Трухільйо, Перу.

Експертиза показала, що Леді Као померла, коли їй було 20 років, і, скоріше за все, через ускладнення під час пологів або вагітності.

Ноги, ступні та обличчя жінки було вкрите татуюваннями з магічними символами – зміями та павуками.

 Фото: ВВС

Леді Као була похована із короною та безліччю золотих і мідних прикрас. У саркофазі також  знайшли зброю, а саме: дві великі бойові палиці і 23 пристрої для метання списа. Із урахуванням такого багатого поховання, вона могла бути жрицею або навіть політичним правителем.

Читайте також:

В Єгипті археологи виявили некрополь з 40 муміями чоловіків, жінок і дітей

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.