АНОНС: Лекція "Центральна Рада і оборона України від більшовицької агресії"

Чи дійсно керівництво Центральної Ради провалило оборону України від більшовицької навали? Можливо їх дії та рішення були виправданими і немає підстав стверджувати, ніби український уряд не готувався до оборони країни від вторгнення більшовиків?

На таку розмову запрошує Лекторій Пам’ять Нації.

 

На скільки точною та історично достовірною є суспільна думка про слабкі позиції і кроки Центральної Ради в національному військовому будівництві наприкінці 1917 – початку 1918 рр.

Як починалася перша українсько-більшовицька війна. Співвідношення ворогуючих сторін наприкінці 1917 – початку 1918 рр. в Україні. Невідомі факти і розповсюджені міфи про бій під Крутами. Про все це розкаже Михайло Ковальчук.

Після лекції він також презентує свою нову книгу "Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр. Том 1", написану на основі великого масиву фактичного матеріалу – документів з архівів України, Росії, Польщі, США, а також рідкісних видань з численних бібліотечних колекцій.

Всі бажаючі мають нагоду придбати книгу з авторським підписом.

Довідково. Михайло Ковальчук — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії й джрелознавства ім. М. Грушевського НАН України. Автор 5 монографій і понад 80 наукових статей. Працював в історичних архівах України, Росії, Польщі, Чехії, США.

Монографії: "Генерал Микола Капустянський. 1881 – 1969", "Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське збройне протистояння", "На чолі Січових стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця в 1917 - 1921 рр.", "Без переможців. Повстанський рух в Україні проти білогвардійських військ генерала А. Денікіна" та "Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917-1918 рр. Том 1".

Час: 9 лютого, субота, 16:00.

Місце: Козацький дім, пров. Т. Шевченка, 5 (2 поверх), ст.м. Майдан Незалежності.

Вхід вільний

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.