АНОНС: У Києві відкриється виставка української дитячої іграшки від Русі до сучасності

13 лютого в Музеї історії міста Києва відкриється виставка української дитячої іграшки "Традиційні гаджети. Київська керамічна іграшка від Русі до сучасності".

Про це повідомляє Музей історії міста Києва.

Основою експозиції є фонди музею, де зберігається одна з найбільших в Україні колекцій глиняних іграшок від давньоруської доби (Х-ХІІІ ст.) до нового часу (ХVIIІ-ХІХ ст.). В експозиції також будуть представлені експонати дрібної керамічної пластики з колекції Інституту Археології НАН України. 

Більшість іграшок експонуватиметься вперше. Скориставшись QR-кодом, подивитися виставку можна буде на персональних гаджетах. На музейній археологічній виставці 3D-моделі експонатів та їх анімації у такій кількості використовуватимуться в Україні вперше.
 Підготовка виставки. Фото зі сторінки Музею історії міста Києва у "Фейсбуці"
Для створення атмосфери епох, у які були виготовлені іграшки, на виставці будуть представлені фотографії-реконструкції на автентичному тлі: керамічними іграшками бавляться діти, вбрані у відтворені костюми різних історичних періодів.
Звуковий супровід виставки забезпечуватиме Наталія Жижченко (ONUKA). Вона записала у власному виконанні гру на свищиках ХVII-ХVIIІ ст. з музейної колекції. Відтак завдяки Наталії звуки трьохсотлітньої давнини, що мовчали сотні років, залунають знову. 
Під час виставки художник-кераміст проводитиме майстер-класи зі створення глиняних іграшок. Відвідувачі зможуть спробувати власноруч створити іграшку. Майстер-класи поводитимуться за попереднім записом. 

Для любителів загадок і квестів розроблено серію завдань по виставці, які допоможуть перевірити їх знання та кмітливість. 
13 лютого, середа, 10.00
Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7).
Організатори: Музей історії міста Києва, департамент культури КМДА.
Вхід за ціною квитка до музею.
 
Виставка триватиме до 14 березня 2019 року.
 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.