АНОНС: У Києві відкриється виставка української дитячої іграшки від Русі до сучасності

13 лютого в Музеї історії міста Києва відкриється виставка української дитячої іграшки "Традиційні гаджети. Київська керамічна іграшка від Русі до сучасності".

Про це повідомляє Музей історії міста Києва.

Основою експозиції є фонди музею, де зберігається одна з найбільших в Україні колекцій глиняних іграшок від давньоруської доби (Х-ХІІІ ст.) до нового часу (ХVIIІ-ХІХ ст.). В експозиції також будуть представлені експонати дрібної керамічної пластики з колекції Інституту Археології НАН України. 

Більшість іграшок експонуватиметься вперше. Скориставшись QR-кодом, подивитися виставку можна буде на персональних гаджетах. На музейній археологічній виставці 3D-моделі експонатів та їх анімації у такій кількості використовуватимуться в Україні вперше.
 Підготовка виставки. Фото зі сторінки Музею історії міста Києва у "Фейсбуці"
Для створення атмосфери епох, у які були виготовлені іграшки, на виставці будуть представлені фотографії-реконструкції на автентичному тлі: керамічними іграшками бавляться діти, вбрані у відтворені костюми різних історичних періодів.
Звуковий супровід виставки забезпечуватиме Наталія Жижченко (ONUKA). Вона записала у власному виконанні гру на свищиках ХVII-ХVIIІ ст. з музейної колекції. Відтак завдяки Наталії звуки трьохсотлітньої давнини, що мовчали сотні років, залунають знову. 
Під час виставки художник-кераміст проводитиме майстер-класи зі створення глиняних іграшок. Відвідувачі зможуть спробувати власноруч створити іграшку. Майстер-класи поводитимуться за попереднім записом. 

Для любителів загадок і квестів розроблено серію завдань по виставці, які допоможуть перевірити їх знання та кмітливість. 
13 лютого, середа, 10.00
Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7).
Організатори: Музей історії міста Києва, департамент культури КМДА.
Вхід за ціною квитка до музею.
 
Виставка триватиме до 14 березня 2019 року.
 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.