70% українців шанують пам'ять про Майдан — соцопитування

Через 5 років після Революції Гідності українці вважають, що події Майдану треба вшановувати і це має бути меморіал та музей.

На цьому наголосив під час презентації соціологічного дослідження генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, повідомляє Укрінформ.

"Формування політики історичної пам’яті, її запровадження у комеморативних практиках має ґрунтуватися зокрема й на чіткому розумінні суспільних уявлень, настроїв і запитів. Саме тому ми, створюючи меморіально-музейний простір, ініціювали проведення соціологічного дослідження про сприйняття українцями подій і суб’єктів Революції Гідності та шляхи вшанування... Показово, що понад 70% опитаних вважає, що події Майдану варто вшановувати, а до десяти найочікуваніших форм увічнення ввійшло створення Меморіалу (48%) та Музею (42%)" розповів Ігор Пошивайло.

Як зазначила керівник Українського центру вивчення громадської думки "Соціоінформ" Наталя Зайцева-Чіпак, 49% опитаних вважають, що Революція Гідності була усвідомленою боротьбою за захист своїх прав. 35% вважають, що це була боротьба за незалежність України.

Значно менше респондентів надають негативного значення цим подіям, вважаючи, що це був переворот  за підтримки опозиції (17%) або Заходу (15%). 13% вважають, що революція була результатом домовленості олігархічних кіл. Тобто домінуюче сприйняття Революції Гідності є позитивним фактом.

"Майже 70% вважають, що Революція Гідності мала характер загальнонаціонального протесту, що це не був поділ за регіонами. Лише 16% вважають, що це було не так" підкреслила соціолог.

За її словами, також є позиція, що революція стала можливою завдяки підтримці киян. І роль киян визнається дуже вагомою — 67% мешканців України вважають, що кияни своєю допомогою — волонтерством, особистою участю в Майдані — додали масовість і можливість відбутися цьому явищу як такому.

"66% вважають, що Майдан підтримали різні соціальні прошарки суспільства — що це були люди різного рівня освіти, різного рівня доходу. 64% вважають, що революція стала можливою завдяки солідарності різних регіонів України. І дослідження показало дуже цікавий тренд - що ми не можемо говорити про те, що якісь регіони підтримали революцію, а якісь ні. Ми побачили, що її підтримали в Центрі і на Заході більшою мірою, але на Сході і на Півдні більшою мірою підтримали жителі великих міст і меншою — містечок. Тому не можна говорити про розкол країни",  сказала Зайцева-Чіпак.

Відповідно до дослідження, передумовами виходу людей на Майдан стали узурпація влади (38%), погіршення економіки та корупція (по 28%), а його причинами  побиття студентів (55%) та відмова від євроінтеграції (47%).

Дослідження провів Український центр вивчення громадської думки "Соціоінформ". Воно складалося з опитування 2000 респондентів, а також із роботи з відібраними 10-ма фокус-групами в різних містах, містечках та селах. Це дало змогу не тільки зібрати статистичні дані, а й збагнути причини та мотивацію відповідей.

Період опитування  з 11 по 18 грудня 2018 року. Вибірка репрезентативна за типом поселення, віковою та гендерною структурою кожної області. Похибка даних становить не більше 2,5%.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.