70% українців шанують пам'ять про Майдан — соцопитування

Через 5 років після Революції Гідності українці вважають, що події Майдану треба вшановувати і це має бути меморіал та музей.

На цьому наголосив під час презентації соціологічного дослідження генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, повідомляє Укрінформ.

"Формування політики історичної пам’яті, її запровадження у комеморативних практиках має ґрунтуватися зокрема й на чіткому розумінні суспільних уявлень, настроїв і запитів. Саме тому ми, створюючи меморіально-музейний простір, ініціювали проведення соціологічного дослідження про сприйняття українцями подій і суб’єктів Революції Гідності та шляхи вшанування... Показово, що понад 70% опитаних вважає, що події Майдану варто вшановувати, а до десяти найочікуваніших форм увічнення ввійшло створення Меморіалу (48%) та Музею (42%)", — розповів Ігор Пошивайло.

Як зазначила керівник Українського центру вивчення громадської думки "Соціоінформ" Наталя Зайцева-Чіпак, 49% опитаних вважають, що Революція Гідності була усвідомленою боротьбою за захист своїх прав. 35% вважають, що це була боротьба за незалежність України.

Значно менше респондентів надають негативного значення цим подіям, вважаючи, що це був переворот — за підтримки опозиції (17%) або Заходу (15%). 13% вважають, що революція була результатом домовленості олігархічних кіл. Тобто домінуюче сприйняття Революції Гідності є позитивним фактом.

"Майже 70% вважають, що Революція Гідності мала характер загальнонаціонального протесту, що це не був поділ за регіонами. Лише 16% вважають, що це було не так", — підкреслила соціолог.

За її словами, також є позиція, що революція стала можливою завдяки підтримці киян. І роль киян визнається дуже вагомою — 67% мешканців України вважають, що кияни своєю допомогою — волонтерством, особистою участю в Майдані — додали масовість і можливість відбутися цьому явищу як такому.

"66% вважають, що Майдан підтримали різні соціальні прошарки суспільства — що це були люди різного рівня освіти, різного рівня доходу. 64% вважають, що революція стала можливою завдяки солідарності різних регіонів України. І дослідження показало дуже цікавий тренд - що ми не можемо говорити про те, що якісь регіони підтримали революцію, а якісь ні. Ми побачили, що її підтримали в Центрі і на Заході більшою мірою, але на Сході і на Півдні більшою мірою підтримали жителі великих міст і меншою — містечок. Тому не можна говорити про розкол країни", — сказала Зайцева-Чіпак.

Відповідно до дослідження, передумовами виходу людей на Майдан стали узурпація влади (38%), погіршення економіки та корупція (по 28%), а його причинами — побиття студентів (55%) та відмова від євроінтеграції (47%).

Дослідження провів Український центр вивчення громадської думки "Соціоінформ". Воно складалося з опитування 2000 респондентів, а також із роботи з відібраними 10-ма фокус-групами в різних містах, містечках та селах. Це дало змогу не тільки зібрати статистичні дані, а й збагнути причини та мотивацію відповідей.

Період опитування — з 11 по 18 грудня 2018 року. Вибірка репрезентативна за типом поселення, віковою та гендерною структурою кожної області. Похибка даних становить не більше 2,5%.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.