АНОНС: У Центрі Довженка розкажуть про зірку львіського джазу й кіно Ренату Богданську

Журналіст, письменник і дипломат Богдан Нагайло розповість про неординарну долю Ренати Богданської - зірки львівської джазової сцени 1930-х, її шлях через усю Євразію аж до Лондона, де вона оселилася після Другої світової війни.

Із рідкісних документів й уривків фільмів, маловідомих фактів та спогадів постане полотно культурного життя в Україні між двома світовими війнами та історія українського кінематографу в еміграції, повідомили "Історичній правд" в Національному центрі Олександра Довженка.

Вперше в Україні буде показано фрагменти фільму "Великий шлях" (1946, Польща, Італія) всесвітньо відомого режисера Міхала Вашинського, у якому дебютувала Рената Богданська, та унікальні кадри з життя зірки.

Рената Богданська у фільмі "Новий шлях"

"Ведикий шлях" - це історія про закохану пару зі Львова, яку розлучили репресії та заслання до Сибіру. Вони знов зустрічаються лише на мить, коли вступають до новостворених загонів Польської армії. У її складі головний герой Адам (Альбін Оссовський) проходить Другу світову і у битві під Монте-Кассіно отримує поранення. У госпіталі медсестра знаходить його щоденник, на основі якого й розгортається сюжетна лінія фільму. Наречену Адама - Ірену - зіграла Рената Богданська.

Рената Богданська знялася лише у двох кінострічках, але її образ у "Великому шляху" є одним із найефектніших у європейському кінематографі.

В атмосферу 1930-х глядачів перенесуть романси з репертуару Ренати Богданської часів її участі в оркестрі легендарного Богдана Весоловського "Ябцьо-Джаз" у Львові у живому виконанні Марічки Хміль (вокал) та Kyiv Orchestrio.

 

ДОВІДКА:

Рената Богданська (Ірена Яросевич, Ірена Андерс, 1917-2010) - польська акторка і співачка українського походження. Народилася у м. Фройденталь в родині Миколи Яросевича, капелана Українських січових стрільців. Ірена стала зіркою львівського джазу 1930-х років і саме з нею пов’язані злет і розквіт "Ябцьо-Джазу" та "Львівського теа-джазу".

Другу світову війну пройшла у складі польської армії під командванням Владислава Андерса через Персію (Іран) до італійського Монте-Кассіно, де польські війська в складі союзницьких сил здобули легендарну перемогу, що відкрила дорогу на Рим. В Італії Рената Богданська знялася в фільмах Міхала Вашинського "Великий шлях" (1946) та "Незнайомець із Сан-Маріно" (1946) разом з легендами італійського кіно Вітторіо де Сіка та Анною Маньяні. 

У 1948 році вийшла заміж за польського генерала та політичного діяча Владислава Андерса. Решту життя провела у Великій Британії, працювала на радіо "Вільна Європа" та ВВС, ставши однією із впливових фігур польської діаспори. 

27 лютого, 19.00

Місце: Довженко-Центр, Сцена 6 (Київ, вул. Васильківська, 1, м. "Голосіївська").

Вхід: 60 грн. Квитки за лінком.

Акредитація для журналістів: pr@dovzhenkocentre.org

Читайте також:

Ірена Яросевич-Рената Богданська. Найкрасивіші очі Львова між двох вогнів ідентичності

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.