Нове приміщення Тернопільського держархіву добудували через 27 років

Державний архів Тернопільської області нарешті переїжджає в нове приміщення. На цю подію чекали 27 років.

Як повідомиляє IA ZIK з посиланянм на прес-службу облдержадміністрації, тепер архів діятиме на вулиці Карпенка. Минулого тижня сюди почали перевозити матеріали та техніку, облаштували реставраційну майстерню.

 

Невдовзі у нове приміщення доставлять архівне сховище. За інформацією голови облдержадміністрації Степана Барни, переїзд завершать до середини березня. 

Нагадаємо, нове приміщення для Державного обласного архіву Тернопільщини розпочали будувати ще у 1991 році, проте згодом припинили через відсутність фінансування. У 2015 році роботи відновили.

До цього часу архівна документація містилася в приміщенні монастиря Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Української греко-католицької церкви. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.