Під Києвом привітання з 23 лютого спровокувало бійку та стрілянину

У Києво-Святошинському районі сталася бійка зі стріляниною через привітання з "радянським святом".

Про це повідомляє ІА ZIK із посиланням на відділ комунікації поліції в Київській області.

Між двома водіями, які зупинилися на АЗС у с. Стоянка Києво-Святошинського району, виник словесний конфлікт через привітання з "радянським святом". Сварка перейшла в бійку, в ході якої старший чоловік дістав пістолет і кілька разів вистрелив у спину молодшому.  

Після того стрілець утік на власному авто. Поліцейські, які прибули на місце злочину, вилучили 3 гільзи й гумову кулю калібром 9 мм.

Потерпілому 34-річному жителю Києва в лікарні діагностували вогнепальні поранення голови та сліпе поранення попереку. Поліція розшукала винуватця стрілянини. Ним виявився 59-річний житель села Гореничі, який під час бійки отримав черепно-мозкову травму та забійні рани голови. Зброя, з якої він стріляв, була зареєстрована.

Наразі обох учасників інциденту затримано в порядку ст. 208 КПК України. Вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання.

За даним фактом відкрито 2 кримінальних провадження за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. 

Нагадаємо, в Радянському Союзі 23 лютого відзначався День Радянської армії та Військово-морського флоту. Після розпаду СРСР у Росії цього дня відзначають День захисника Вітчизни. Звідти свято перекочувало в Україну, згідно з указом президента України Леоніда Кучми від 1999 року.

Президент Петро Порошенко у 2014 році скасував відзначення Дня захисника Вітчизни 23 лютого. Відтоді щороку 14 жовтня в Україні святкують День захисника України. 

   

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.