АНОНС: У Чернігові презентують книжку "Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених"

27 лютого з нагоди 380-річчя від дня народження гетьмана Івана Мазепи чернігівський історик та журналіст Сергій Павленко презентує книгу "Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених".

Іконографія портретів Івана Мазепи (1639-1709), який був героєм багатьох літературних і художніх творів європейських авторів свого часу, багата, але не досить достовірна через упередженість як до самого гетьмана, так і до його образу.

У книзі автор розповідає про атрибуцію, в основному, зображень Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. За даними фахівця, відшукати портрети саме Івана Мазепи серед тисячі інших зображень було непросто, але свої можливі знахідки він порівнював з уже відомими портретами та гравюрами гетьмана як в українському, так і в європейському мистецтві й літературі.

Павленко С. Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених - К.: Мистецтво, 2018. - 208 с. 

27 лютого, середа, 15.00 

Місце: читальна зала Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (просп. Миру, 41) 

Організатор: клуб "Краєзнавець".

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.