У столиці відкрився Музей сім'ї та родоводу. ФОТО

При Центрі у справах сім’ї та жінок Шевченківського району Києва відкрився Музей сім'ї та родоводу.

Своєю метою музей визначив пропагування сімейних цінностей, сприяння духовному і фізичному розвитку сім'ї, повідомляє газета "Вечірній Київ".

Це відбуватиметься через реалізацію програм Центру "Мій родовід: майбутнє з минулого" та "Інститут щасливої сім'ї".

 Фото: Вечірній Київ

"Україна матиме гідне майбутнє лише в тому разі, якщо серйозно займатиметься "проектуванням" свого національного духовного та інтелектуального простору, "реставрацією" необхідних нам сьогодні історичних подій – смислів. Вони допоможуть нам усвідомлювати себе як націю, народ, державу. Пізнання історичної спадщини необхідно для того, щоб добре розпорядитися нашим історичним скарбом. Усе, що відбулося з нашими предками, так чи інакше  впливає на нас", — переконаний депутат Київради Олександр Бродський, який ініціював створення музею.

 Фото: "Вечірній Київ"

Для дослідження родоводу в музеї є алгоритм пошуку інформації, адреси й телефони державних архівів. Відвідувачі можуть ознайомитися з методиками досліджень, генеалогічними схемами, родинним фотоколажем, а також інформацією про те, "як родовід впливає на наше життя".

Торік проект "Музей сім’ї та родоводу" здобув перемогу у міському конкурсі проектів "Громадська перспектива: прозора влада та активна громада".

Адреса Музею сім'ї та родоводу - вул. Олени Теліги, 43.

 

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці