У столиці відкрився Музей сім'ї та родоводу. ФОТО

При Центрі у справах сім’ї та жінок Шевченківського району Києва відкрився Музей сім'ї та родоводу.

Своєю метою музей визначив пропагування сімейних цінностей, сприяння духовному і фізичному розвитку сім'ї, повідомляє газета "Вечірній Київ".

Це відбуватиметься через реалізацію програм Центру "Мій родовід: майбутнє з минулого" та "Інститут щасливої сім'ї".

 Фото: Вечірній Київ

"Україна матиме гідне майбутнє лише в тому разі, якщо серйозно займатиметься "проектуванням" свого національного духовного та інтелектуального простору, "реставрацією" необхідних нам сьогодні історичних подій – смислів. Вони допоможуть нам усвідомлювати себе як націю, народ, державу. Пізнання історичної спадщини необхідно для того, щоб добре розпорядитися нашим історичним скарбом. Усе, що відбулося з нашими предками, так чи інакше  впливає на нас", — переконаний депутат Київради Олександр Бродський, який ініціював створення музею.

 Фото: "Вечірній Київ"

Для дослідження родоводу в музеї є алгоритм пошуку інформації, адреси й телефони державних архівів. Відвідувачі можуть ознайомитися з методиками досліджень, генеалогічними схемами, родинним фотоколажем, а також інформацією про те, "як родовід впливає на наше життя".

Торік проект "Музей сім’ї та родоводу" здобув перемогу у міському конкурсі проектів "Громадська перспектива: прозора влада та активна громада".

Адреса Музею сім'ї та родоводу - вул. Олени Теліги, 43.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.