In memoriam. Помер прозаїк і сценарист – Василь Портяк

2 березня, вранці, внаслідок короткої, але важкої хвороби, не стало прекрасної людини Василя Портяка – відомого прозаїка, автора сценаріїв декількох фільмів, зокрема про УПА "Вишневі ночі", "Нескорений", "Залізна сотня".

Про це повідомив Андрій Мацьків на свої сторінці у Фейсбук.

 Василь Портяк

Фото 2009 р. у м.Косові., автор: Гуменюк Василь

"Як син кулеметника УПА Василя Білінчука "Сибіряка" і племінник райпровідника Дмитра Білінчука "Хмари" тонко відчував історію боротьби, у його планах було ще багато зробити для вшанування стрийка Дмитра Білінчука, розстріляного у Лук'янівській в'язниці в Києві, однак не судилося...

31 березня Василю мало виповнитися 67, у нього залишилася дружина, дочка і син, а також незчисленна кількість друзів, знайомих, соратників..." - йдеться у повідомленні.

"Василь Портяк умів побачити в історії, великій історії серце, велике серце людини - її ніжність, її гнів, її розпуку. Його герої - це не функції держави чи суспільства, не гвинтики історичного процесу.

Вони прекрасні у своєму прагненні відчувати світ, будувати світ на основах моралі, отого стрижня, який сидить в людині і який нікому й нічому не вдасться притлумити чи понищити. Принаймні поки є література, мистецтво..." - пишуть про свого колегу у Національній спілці кінематографістів України.

Похорон відбудеться 04.03. о 12.00 у Фастові зі Храму св.Дмитрія, що біля привокзальної площі.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.