In memoriam. Помер прозаїк і сценарист – Василь Портяк

2 березня, вранці, внаслідок короткої, але важкої хвороби, не стало прекрасної людини Василя Портяка – відомого прозаїка, автора сценаріїв декількох фільмів, зокрема про УПА "Вишневі ночі", "Нескорений", "Залізна сотня".

Про це повідомив Андрій Мацьків на свої сторінці у Фейсбук.

 Василь Портяк

Фото 2009 р. у м.Косові., автор: Гуменюк Василь

"Як син кулеметника УПА Василя Білінчука "Сибіряка" і племінник райпровідника Дмитра Білінчука "Хмари" тонко відчував історію боротьби, у його планах було ще багато зробити для вшанування стрийка Дмитра Білінчука, розстріляного у Лук'янівській в'язниці в Києві, однак не судилося...

31 березня Василю мало виповнитися 67, у нього залишилася дружина, дочка і син, а також незчисленна кількість друзів, знайомих, соратників..." - йдеться у повідомленні.

"Василь Портяк умів побачити в історії, великій історії серце, велике серце людини - її ніжність, її гнів, її розпуку. Його герої - це не функції держави чи суспільства, не гвинтики історичного процесу.

Вони прекрасні у своєму прагненні відчувати світ, будувати світ на основах моралі, отого стрижня, який сидить в людині і який нікому й нічому не вдасться притлумити чи понищити. Принаймні поки є література, мистецтво..." - пишуть про свого колегу у Національній спілці кінематографістів України.

Похорон відбудеться 04.03. о 12.00 у Фастові зі Храму св.Дмитрія, що біля привокзальної площі.

Танковий етюд в рожевих тонах

Події останніх місяців призвели до того, що поєднання слів "Прага" та "пам'ятник" у новинній стрічці наразі більше апелює не стільки до споруд часів Карла IV чи величних барокових пам'яток, скільки до монументів, присвячених подіям останньої світової війни

Операція Anthropoid

На світанку 18 червня 1942 року в центрі Праги почався незвичний рух. Неподалік Карлової площі, навколо церкви святого Карла Боромейського по вулиці Рессловій збиралися загони CC та гестапо. Понад сім сотень німців під командуванням 17 офіцерів взяли церкву в подвійне кільце. Під першими сонячними променями о пів на п’яту ранку мав розпочатися бій з наперед відомим переможцем

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків