На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР

1 березня 2019 року відкрили меморіальну дошку на честь Григорія Радченка – інженера-гідротехніка, громадського діяча, уродженця села Спаське Сосницького району.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Фото: ГО "Українська Ініціатива"

 

Дошку встановлено на фасаді будівлі Сосницького районного Будинку культури спільними зусиллями ГО "Українська Ініціатива", Чернігівської ОДА, Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, органів місцевого самоврядування.

В рамках заходу з промовами виступили заступник голови Чернігівської ОДА Наталія Романова, голова правління ГО "Українська Ініціатива" Юрій Косенко, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко, в.о. голови Сосницької РДА Федір Давиденко та селищний голова Сосниці Андрій Портний.

Окрім того, між ГО "Українська Ініціатива" та органами місцевого самоврядування було досягнуто цілковитої згоди щодо подальшої співпраці та окреслено конкретні напрямки й плани на найближче майбутнє.

Читайте також:

На Чернігівщині встановили дошку командиру бою під Крутами

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.