Археологи виявили в Польщі майстерню епохи неадертальців

У Петрашині (Сілезьке воєводство, Польща) археологи знайшли майстерню з обробки кременю, якій 60 тисяч років. У ній виявлено 17 тисяч кам'яних артефактів.

Про це повідомляє УНН з посиланням на Польське радіо.

 Фото: A. Wiśniewski/naukawpolsce.pap.pl

"На березі річки в Петрашині ми відкрили невідому раніше кількість крем'яних предметів", - сказав Польському агентству преси доктор наук Анджей Вісьньовський з Інституту археології Вроцлавського університету.

Польський вчений з 2018 року веде там розкопки з дослідниками з Інституту еволюційної антропології Макаса Планка в Лейпцигу в рамках проекту Національного центру науки.

За його оцінкою, це перша така велика майстерня неандертальців в Центральній Європі, що знаходиться під печерами. До сих пір вчені вважали, що таке велике скупчення кам'яних інструментів в одному місці почало з'являтися значно пізніше, разом з сучасною людиною.

Анджей Вісьньовський підкреслив, що ця знахідка показує, що, всупереч колишнім гіпотезам, неандертальці мали досить добре розвинену громадську і територіальну організацію, схожу на ту, яка властива сучасній людині.

Неандертальці (Homo neanderthalensis) - "близькі родичі" сучасної людини (Homo sapiens) – з'явилися на території Польщі майже 300 тисяч років тому. Найдавніші кам'яні інструменти, відкриті над Віслою, налічують понад 200 тисяч років, а останки неандертальців – понад 100 тисяч років.

Читайте також:

Археологи США знайшли пристрій для татуювань віком 2000 років. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.