Спецпроект

​Архіви першої міжнародної конференції про Голодомор стали доступні в Інтернеті

Канадські науковці оцифрували архіви симпозіуму 25—26 березня 1983 року в Університеті Квебеку, присвяченого Голодомору 1932—1933 років.

Архів містить відеозаписи виступів, дискусій англійською, французькою та українською мовами, передає Радіо "Свобода".

Його оцифруванням займалася команда вчених з Монреаля, де розташований Університет Квебеку, під керівництвом Юрія Лугового і Зорянни Гриценко-Лугової. За словами Лугового, через недосконалість тодішніх засобів відеозапису, був ризик втрати відеоархіву конференції, який являє вже історичну цінність.

Магнітна плівка, на яку був записаний 14-годинний фільм про конфренцію, дуже крихка, тож науковцям доводилося працювати з нею вкрай обережно.

"Проект реставрації Першого міжнародного симпозіуму, який відбувся 1983 року у Монреалі, надає сучасним дослідникам про Голодомор, унікальний запис ранніх досліджень, проведених науковцями в українській діаспорі. Це був час, коли Радянський Союз заперечував факт Голодомору, архіви були закриті, а ті, хто пережив Великий Голод, боялись про це згадувати", – роз’яснив Радіо Свобода важливість проекту Юрій Луговий.

Стоп-кадр з відеозапису одного із засідань конференції в Монреалі в 1983 році

Онлайн-архіви симпозіуму 1983 року мають посилання на інші сайти, в яких ідеться про історію і вивчення Голодомору. 

Переглянути відеоархів можна на YouTube.

Після оцифрування матеріалів самої конференції (симпозіуму) 1983 року, експерти тепер опрацьовують і записи громадських презентацій, що відбулися тоді.

Окрім того, команда працює над відновленням ранніх інтерв’ю, які записали науковці зі свідками Голодомору, які емігрували до Канади.

ДОВІДКА:

Організаторами конференції в Університеті Квебеку в 1983 році були професор Роман Сербин і доктор Богдан Кравченко за підтримки монреальського Міжуніверситетського центру європейських досліджень (ICES/CIEE).

Відеозапис здійснювала команда з Університету Конкордія, до складу якої тоді входив Юрій Луговий.

"Унікальність конференції полягала в тому, що на ній не лише розглянуто, яким чином Сталін знищував голодом українських селян, але й те, як відбулось нищення українських національних еліт, української церкви, мови, культури – всіх якостей, які зробили українців нацією", – зазначив Сербин у коментарі Радіо "Свобода".

Симпозіум відкривав професор Університету Конкордія Рассел Брін. З ґрунтовною розвідкою причин і наслідків Голодомору виступив дослідник Гарвардського інституту українських студій (США) Джеймс Мейс. У 1986–1990 роках Мейс координував комісію Конгресу США із вивчення голоду 1932–1933 років в Україні.

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.