Спецпроект

​Архіви першої міжнародної конференції про Голодомор стали доступні в Інтернеті

Канадські науковці оцифрували архіви симпозіуму 25—26 березня 1983 року в Університеті Квебеку, присвяченого Голодомору 1932—1933 років.

Архів містить відеозаписи виступів, дискусій англійською, французькою та українською мовами, передає Радіо "Свобода".

Його оцифруванням займалася команда вчених з Монреаля, де розташований Університет Квебеку, під керівництвом Юрія Лугового і Зорянни Гриценко-Лугової. За словами Лугового, через недосконалість тодішніх засобів відеозапису, був ризик втрати відеоархіву конференції, який являє вже історичну цінність.

Магнітна плівка, на яку був записаний 14-годинний фільм про конфренцію, дуже крихка, тож науковцям доводилося працювати з нею вкрай обережно.

"Проект реставрації Першого міжнародного симпозіуму, який відбувся 1983 року у Монреалі, надає сучасним дослідникам про Голодомор, унікальний запис ранніх досліджень, проведених науковцями в українській діаспорі. Це був час, коли Радянський Союз заперечував факт Голодомору, архіви були закриті, а ті, хто пережив Великий Голод, боялись про це згадувати", – роз’яснив Радіо Свобода важливість проекту Юрій Луговий.

Стоп-кадр з відеозапису одного із засідань конференції в Монреалі в 1983 році

Онлайн-архіви симпозіуму 1983 року мають посилання на інші сайти, в яких ідеться про історію і вивчення Голодомору. 

Переглянути відеоархів можна на YouTube.

Після оцифрування матеріалів самої конференції (симпозіуму) 1983 року, експерти тепер опрацьовують і записи громадських презентацій, що відбулися тоді.

Окрім того, команда працює над відновленням ранніх інтерв’ю, які записали науковці зі свідками Голодомору, які емігрували до Канади.

ДОВІДКА:

Організаторами конференції в Університеті Квебеку в 1983 році були професор Роман Сербин і доктор Богдан Кравченко за підтримки монреальського Міжуніверситетського центру європейських досліджень (ICES/CIEE).

Відеозапис здійснювала команда з Університету Конкордія, до складу якої тоді входив Юрій Луговий.

"Унікальність конференції полягала в тому, що на ній не лише розглянуто, яким чином Сталін знищував голодом українських селян, але й те, як відбулось нищення українських національних еліт, української церкви, мови, культури – всіх якостей, які зробили українців нацією", – зазначив Сербин у коментарі Радіо "Свобода".

Симпозіум відкривав професор Університету Конкордія Рассел Брін. З ґрунтовною розвідкою причин і наслідків Голодомору виступив дослідник Гарвардського інституту українських студій (США) Джеймс Мейс. У 1986–1990 роках Мейс координував комісію Конгресу США із вивчення голоду 1932–1933 років в Україні.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.