АНОНС: У Києві відкриється виставка до 80-річчя проголошення Карпатської України

До 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України Український інститут національної пам’яті приурочив виставку "Наша земля проголошує: вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКОЮ".

Виставка розповідає про яскравий і драматичний шлях Закарпаття від розпаду Австро-Угорської імперії і прагнення приєднатися до Акта Злуки УНР та ЗУНР до драматичних подій на Красному полі 15 березня 1939 року та спроб знищити пам’ять про ті події. У виставці представлені унікальні фото, свідчення очевидців, історичні документи.

 

У відкритті виставки візьмуть участь:

Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;
Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;
Олександр Пагіря, кандидат історичних наук, один із авторів виставки;
історики, дослідники, представники Закарпатського земляцтва тощо.

Виставка на Хрещатику демонструватиметься протягом березня-квітня. Аналогічні стенди 15 березня відкриються в місті Хуст Закарпатської області, а 22 березня виставка демонструватиметься в Ужгороді (приміщення Закарпатської ОДА).

13 березня, 14.00

Місце: Головпошта (Київ, вул.Хрещатик, 22).

Організатор: Український інститут національної пам'яті.

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.