Пенсіонерів Вермахту й військ СС найбільше — в Польщі

573 громадянини Польщі одержують від уряду Федеральної Республіки Німеччини пенсію за службу у її збройних силах під час Другої світової війни.

Кількість одержувачів т. зв. "гітлер-ренти" стала відомою внаслідок скандалу, який розгорівся між Бельгією та Німеччиною наприкінці лютого, повідомляє WAS.

Парламент Бельгії, дізнавшись про те, що колишні військовики Вермахту й СС по всьому світу отримують виплати, ухвалив резолюцію із закликом до німецької влади припинити виплати бельгійцям-колаборантам.

Таких бельгійців, які або прийняли громадянство Третього Райху, або служили у військах СС, на даний час налічується 27 осіб. Вони отримують пенсії від € 435 до €1275 на місяць.

Міністерство праці Німеччини твердить, що бельгійців 18 і що есесівців серед них немає.

У зв’язку зі скадалом, Німеччина змушена була прозвітувати, що пенсії виплачуються 2033 особам: у Великій Британії — 30, у Чехії — 94, в Угорщині — 48, у Франції — 54, у Хорватії — 71, в Австрії — 101, у Словенії — 184. Понад 400 переказів Німеччина щомісяця надсилає до США, Канади, Австралії, країн Азії.

573 одержувачі "гітлер-ренти" перебуває в Польщі – і це найбільше число. Річ у тім, що через німецькі військові формування пройшло до півмільйона громадян довоєнної Польщі, як випливає з книги Ришарда Качмарека, директора Інституту історії Сілезького університету "Поляки у Вермахті".

Крім того, виплати отримують 15 громадян Швеції, ветерани іспанської "Блакитної дивізії" та деякі їхні вдови й сироти (41 ветеран на 2015 рік).

Про те, чи є серед цих пенсіонерів громадяни України, невідомо.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.