Білорусь відреагувала на публічне виправдання "Бурого" викликом польського посла в МЗС

Міністерство закордонних справ Білорусі очікує від Варшави публічних офіційних коментарів щодо виправдання Інститутом національної пам'яті Польщі командира 3-ї Віленської бригади Національного військового об’єднання Ромуальда Райса (псевдо "Бурий").

Про це заявив начальник управління інформації та цифрової дипломатії, прес-секретар білоруського МЗС Анатолій Глаз, передає УНН з посиланням на сайт міністерства.

"Ми очікуємо від влади Польщі публічних офіційних коментарів щодо того, чи є така оцінка дій "Бурого" офіційною точкою зору і наскільки це співвідноситься з кроками з вибудовування діалогу, в тому числі історичного, які були зроблені сторонами останнім часом. Для дачі відповідних пояснень в МЗС викликаний Посол Польщі", - зазначив дипломат.

Він додав, що злочинець, який особисто віддавав накази і брав участь у вбивстві мирних жителів білоруських сіл на Підляшші, "не може бути обіленим ні в очах білорусів, ні в історичній пам'яті інших розсудливих людей".

"Польськими вченими зібрано достатньо доказів його злодіянь. На основі фактів, а не теоретичних міркувань, зроблені відповідні висновки слідства комісії Інституту національної пам'яті в 2005 році", - повідомили в білоруському МЗС.

Крім того, в міністерства висловили "занепокоєння" "відвертим цинізмом окремих польських "дослідників", на висновки яких спирається заява ІНП".

"Зокрема, в його виправдання вони констатують, що "Бурий" мав можливість "спалити не п'ять, а набагато більше білоруських сіл в повіті Більськ-Підляський", - додали в МЗС Білорусі.

Нагадаємо, Інститут національної пам’яті Польської Республіки випустив комунікат, у якому заперечив висновки свого ж слідства 2005 року у справі вбивства 79 цивільних мешканців білоруської національності партизанським загоном Ромуальда Райса "Бурого" в січні—лютому 1946 року.

Загибель цивільних слідчі ІПН спершу кваліфікували як геноцид.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.