Білорусь відреагувала на публічне виправдання "Бурого" викликом польського посла в МЗС

Міністерство закордонних справ Білорусі очікує від Варшави публічних офіційних коментарів щодо виправдання Інститутом національної пам'яті Польщі командира 3-ї Віленської бригади Національного військового об’єднання Ромуальда Райса (псевдо "Бурий").

Про це заявив начальник управління інформації та цифрової дипломатії, прес-секретар білоруського МЗС Анатолій Глаз, передає УНН з посиланням на сайт міністерства.

"Ми очікуємо від влади Польщі публічних офіційних коментарів щодо того, чи є така оцінка дій "Бурого" офіційною точкою зору і наскільки це співвідноситься з кроками з вибудовування діалогу, в тому числі історичного, які були зроблені сторонами останнім часом. Для дачі відповідних пояснень в МЗС викликаний Посол Польщі", - зазначив дипломат.

Він додав, що злочинець, який особисто віддавав накази і брав участь у вбивстві мирних жителів білоруських сіл на Підляшші, "не може бути обіленим ні в очах білорусів, ні в історичній пам'яті інших розсудливих людей".

"Польськими вченими зібрано достатньо доказів його злодіянь. На основі фактів, а не теоретичних міркувань, зроблені відповідні висновки слідства комісії Інституту національної пам'яті в 2005 році", - повідомили в білоруському МЗС.

Крім того, в міністерства висловили "занепокоєння" "відвертим цинізмом окремих польських "дослідників", на висновки яких спирається заява ІНП".

"Зокрема, в його виправдання вони констатують, що "Бурий" мав можливість "спалити не п'ять, а набагато більше білоруських сіл в повіті Більськ-Підляський", - додали в МЗС Білорусі.

Нагадаємо, Інститут національної пам’яті Польської Республіки випустив комунікат, у якому заперечив висновки свого ж слідства 2005 року у справі вбивства 79 цивільних мешканців білоруської національності партизанським загоном Ромуальда Райса "Бурого" в січні—лютому 1946 року.

Загибель цивільних слідчі ІПН спершу кваліфікували як геноцид.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.