Німеччина повернула Україні вивезену під час окупації царську грамоту ХVIII століття. ФОТО

14 березня Німеччина офіційно передала Україні грамоту російського імператора Петра І про підтвердження обрання митрополита Київського Йоасафа Кроковського. Цей документ важливий для історії православної церкви в Україні, оскільки підтверджує обмеження Москвою прав Київської митрополії.

Від імені України грамоту прийняв посол України в німеччині Андрій Мельник, пише Deutsche Welle.

Документ побачила історик Наталія Сінкевич в бібліотеці Інституту східноєвропейської історії і георгафії при університеті Тюбінгена три роки тому,

"Я попросила бібліотекаря подивитися. Виявилося, що це оригінал. Я негайно зв'язалася з директором інституту", — пригадала Сінкевич у розмові з DW.

 Наталя Сінкевич (на фото ліворуч) наголошує, що в цій грамоті особливо цікавою є згадка Константинополя

В інституті навіть не здогадувалися, яке історичне значення має документ. "Вона собі висіла десятиліттями на стіні і всі вже сприймали її просто як інвентар. Ми знали лише, що наприкінці 50-их років минулого століття колишній директор інституту купив її у торгівця антикваріатом за дві тисячі марок", — розповідає заступниця директора Інституту східноєвропейської історії Катаріна Кухер.

Українсько-німецька комісія за фінансової підтримки міністерства закордонних справ ФРН, півроку шукала докази походження документа та вивчала обставини його зникнення.

З'ясувалося, що до 1922 року грамота зберігалася в ризниці Софійського собору в Києві, потім у бібліотеці при соборі. 1931 року  цю бібліотеку передали до Академії наук УСРР, яка зберігала історичні манускрипти у Всенародній бібліотеці України (нині — Національна бібліотека ім. Вернадського).

Вивчення оригіналу царської грамоти показало, що раніше російські історикипубілкували її текст із купюрами

Під час нацистської окупації України грамота зникла разом з понад двома десятками інших документів, що колись зберігались у ризниці Софії Київської.

Дослідники припускають, що документи вивезла зондеркоманда Еберхарда фон Кюнсберга, яка на завдання МЗС Третього Райху вилучала історичні документи і предмети мистецтва на окупованих територіях.

Наукова робота для з'ясування походження грамоти Петра І була завершена ще восени 2016 року. Бюрократичні процедури, необхідні для реституції, затягнулися на кілька років. За словами Катаріни Кухер, кілька разів передача грамоти Україні зривалася через політичну кон’юнктуру.

 Кілька разів передача документа переносилася, щоб не асоціюватися з одержанням Томосу про автокефелію православної церкви та іншими політичними подіями.

Фото: FB Публічна дипломатія України від МЗС

Як говорить Наталія Сінкевич, російська історіографія послуговується цензурованим текстом грамоти 1708 року. Історик Євген Болохвітінов, який опублікував текст документа в XIX столітті, вилучив з нього фрагмент про те, що Київський митрополит зобов'язувався не повертатися більше до Константинополя.

"Цей документ свідчить про те, що перепорядкування не було одномоментним, а було багаторічним процесом. Вочевидь, бажання київського духовенства повернутися до Константинополя існувало. Через це в грамоті підкреслити, що Кроковський не буде цього робити", — каже дослідниця.

На її думку, цензурування тексту історичних документів свідчить про бажання Росії уникати навіть будь-яких згадок про те, що Київська митрополія була раніше підпорядкована Константинополю.

А Йоасаф Кроковський був останнім за царських часів митрополитом, обраним київським духовенством. Після нього протягом кількох століть митрополитів прямо призначали з Москви.

Як повідомлялося, Папа Римський розсекретив  архіви Ватикану часів Другої світової війни та повоєнного періоду.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.