Папа розсекретив архіви Ватикану часів Другої світової війни та повоєнного періоду

Папа Франциск оголосив відкриття архівів понтифікату Пія ХІІ: Церква не боїться історії!

Приймаючи настоятелів та працівників Ватиканського Секретного Архіву, Папа Франциск оголосив про те, що вже через рік дослідники отримають доступ до архівів, які стосуються понтифікату Папи Пія ХІІ, повідомляє VaticanNews.

 Фото: VaticanNews

"Церква не боїться історії, більше того, любить її", – наголосив Папа Франциск, приймаючи в понеділок, 4 березня 2019 р., очільників та працівників Ватиканського Секретного Архіву й викладачів Ватиканської Школи Палеографії, Дипломатики та Архівістики.

В контексті 80-річчя обрання Папи Пія ХІІ, що припадало 2 березня, Святіший Отець оголосив про те, що вирішив від 2 березня 2020 року надати доступ до архівів, які стосуються періоду цього понтифікату.

Папа Франциск, насамперед, вказав на те, що його попередникові Пієві ХІІ випало провадити "Петрів Човен" в "один з найсумніших та найтемніших періодів" минулого століття, позначений Другою світовою війною та післявоєнною відбудовою та відновленням європейських країн.

Постать цього Папи, за його словами, "досліджували та вивчали під різними аспектами" і навіть критикували "не без деякого упередження та перебільшення".

"Сьогодні її належним чином переоцінюють, виставляючи в справедливому світлі з огляду на його багатогранні якості: насамперед, душпастирські, але також богословські, аскетичні та дипломатичні", – мовив він, вказавши на те, що працівники Ватиканського Секретного Архіву, а також Історичних Архівів Святого Престолу й Держави-Міста Ватикану від 2006 року з доручення Папи Бенедикта XVI займаються інвентаризацією документів періоду цього понтифікату, склавши їм подяку за "терпеливу й ретельну працю".

"Ця ваша та ваших колег наполеглива й непроста праця дозволяє мені сьогодні, спогадуючи цю значущу річницю, оголосити про моє рішення відкрити для дослідників архівну документацію, що стосується понтифікату Пія ХІІ, аж до дня його смерті в Кастель Ґандольфо 9 жовтня 1958 року", – сказав Папа Франциск, зазначивши, що датою цього відкриття він обрав 2 березня 2020 року.

За словами Святішого Отця, заслухавши думку своїх співробітників, він прийняв це рішення з душевним миром, в переконанні, що "серйозні та об’єктивні історичні дослідження" зуміють у справедливому світлі та з відповідною критикою оцінити "як славні періоди цього Папи, та, без сумніву, також і періоди великих труднощів, виснажливих рішень, людської та християнської розсудливості, яка декому здається ухильністю, натомість, це були по-людськи вистраждані спроби серед найгустішої пітьми й жорстокості зберегти полум’я гуманітарних ініціатив, прихованої, але активної дипломатії, надії на можливість ефективної відкритості сердець".

Дякуючи архівістам за їхню працю, "виконувану в тиші й далеко від сенсацій", Папа підкреслив, що вона є дбанням про пам’ять, яку можна прирівняти до вирощування дерева, "гілки якого спрямовані до неба, а коріння міцно заглиблене в землі".

Читайте також:

Історія допомагає нам прямувати сьогоднішнім днем у майбутнє – Папа Франциск

Київ, люди і війна. Історія, що народжується на наших очах

Нинішня російсько-українська війна далека до завершення, а вже з'являється її історіографія. Книга журналіста Сергія Руденка "Бій за Київ" – це публіцистична хроніка певного закінченого, будемо сподіватися, етапу цієї великої війни.

Від Русі й дотепер: українське коріння вєлікой русской культури

Досліджуючи достатньо довго та системно явище, яке росіяни називають "русским искусством", можна виявити вражаючу закономірність. Дивовижно, але усі найвидатніші митці, які радикально змінювали мистецтво російської імперії, були українцями.

Акція «Вісла» була злочином проти людяності

Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла». Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. Рішення ІНП викликало резонанс у Польщі. Публікуємо відкритий лист до Маршалків Сейму та Сенату Республіки Польща, який підписали десятки відомих і важливих для польської культури та науки осіб.

Вижили завдяки маленькому татовому пайку: історія українки, яка дитиною пережила Голодомор 1932-1933 років (ФОТО)

“Жінка накинулася на неї, вирвала хліб і втекла. Вона не розуміла, як далі бути, що їсти до наступного пайка”, — згадує розповіді Варвари Сердюк її онук. Разом із родиною його бабуся вижила в Голодомор 1932-1933 років. Вона була ще дитиною, але ті жахливі часи добре запам’ятала.