У Вінниці створили 3D-макет ставки Гітлера "Вервольф"

Для історико-меморіального комплексу пам’яті жертв нацизму створили 3D-макет основної частини ставки Гітлера «Вервольф», розташованої поблизу с. Стрижавка.

Про це повідомляє "Гал-Інфо" із посиланням на Укрінформ.

 Руїни ставки Гітлера на Вінниччині

"3D-макет виготовлений на замовлення Вінницького обласного краєзнавчого музею для історико-меморіального комплексу пам’яті жертв нацизму, розташованого у ставці Гітлера "Вервольф".

Його головна функція – забезпечити наочно, як виглядала основна частина території ставки, аби відвідувачі музею побачили це. На макеті розміром 2.5 на 1.2 метри все зображено досить детально: там є тридцять об’єктів і навіть 600 дерев", - повідомив голова ГО "Центру візуальних проектів" Дмитро Вєтошкін.

 3D-макет "Вервольфу"

За його словами, на створення 3D-макету "Вервольфу" знадобилося 5 місяців. Позаяк креслень ставки не збереглося, відтворювали розташування споруд і об’єктів у макеті за допомогою фотографій та архівних документів, у яких збереглися описи приміщень та їх розташування. Окрім того, орієнтувалися на залишки фундаментів на руїнах ставки.

Макет території "Вервольфу" виготовлено у масштабі 1:500, а споруди – в удвічі більшому, аби їх можна було роздивитися. Зокрема, це будинок Гітлера, готель, будинок для генералів, казарми, два бункери, недобудований кінотеатр, басейн і капличка.

Виготовили макет за допомогою 3D-принтера коштом благодійників. Уперше його покажуть громаді 20 березня, коли відзначатиметься День визволення Вінниччини від окупантів.

Читайте також:

Австрія націоналізувала будинок Гітлера і виплатила власниці компенсацію

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.